АРТ-ТЕРАПІЯ ОНКОХВОРИХ В КОНТЕКСТІ ОНКОЛОГІЧНОЇ РЕАБІЛІТАЦІЇ ПІД ЧАС ПАНДЕМІЇ COVID-19 ТА ВІЙНИ В УКРАЇНІ

Ю.В. Думанський¹, О.В. Бондар², А.І. Рибін², О.В. Кузнєцова²

¹ Інститут експериментальної патології, онкології і радіобіології ім. Р.Є. Кавецького НАН України, Київ,

² Одеський національний медичний університет, Одеса, Україна

DOI: https://doi.org/10.15407/oncology.2023.04.292

Резюме. Після встановлення діагнозу онкохворий проходить тривалий період прийняття та усвідомлення, що, безумовно, накладає відбиток на його психоемоційний стан. А поява ще одного несподіваного негативного фактору, як війна в Україні та пандемія COVID19, примножує градус депресії, паніки, відчаю, заперечення факту хвороби, а іноді і відмову від лікування. Мета: оцінити ефективність арт-терапії в комплексному протипухлинному лікуванні хворих на місцево-поширений або метастатичний HER2-негативний гормонозалежний рак молочної залози (РМЗ), стимулювання у пацієнток навичок до необмеженої творчості, емоційного виплеску позитивної енергії. Об’єкт і методи: 25 хворих на РМЗ: 87 пацієнток (69,6%) – метастатичний рак (з них ураженням кісток скелета – 59 (67,8%), легень – 20 (22,9%), орбіти – 1 (1,1%), печінки – 2 (5,9%), яєчників – 2 (2,3%), карциноматоз очеревини – 4 (4,6%), асцит – 2 (2,3%)). 38 (30,4%) пацієнток мали місцево-поширений рак. Пацієнтки одержували протипухлинну терапію: летрозол 2,5 мг/добу щоденно + палбоцикліб 125 мг/добу з 1-го по 21-й день щоденно на фоні арт-терапії (картини “за номерами”), одним із завданням якої було покращення якості життя. Пацієнти самостійно обирали малюнки, кольори, образи, розміри полотна та терміни виконання робіт, а також озвучували свій вибір. Результати: комплексне протипухлинне лікування (летрозол + пальбоцикліт) на фоні арт-терапії дозволило досягти об’єктивного ефекту у 112 хворих: 44 (35,2%) – повна відповідь, 52 пацієнти (41,6%) – відповідь, 17 пацієнтів (13,6%) – стабілізація процесу, прогресування процесу зареєстровано у 12 пацієнтів (9,6%). Порівняльний аналіз також показав, що 74 (59,2%) обрали малюнки квітів, 19 (15,2%) – пейзажі, 10 (8,0%) – тварин та 20 (16,0%) – інші. Більшість пацієнтів (61,6%) першою роботою обрали малюнок у темних тонах, а наступні виконували яскравими кольорами, що свідчить про покращення психоемоційного стану, якості життя пацієнтів на фоні арт-терапії та було пов’язано зі зникненням зневіри та неконтрольованого страху.

Ключові слова: арт-терапія, рак молочної залози, якість життя, COVID-19, війна в Україні, онкологічна реабілітація.