АНАЛІЗ ОБ’ЄМУ ЯДЕР КЛІТИН КІСТКОВОГО МОЗКУ ДЛЯ ОЦІНКИ ПЕРЕБІГУ ЦИТОСТАТИЧНОЇ МІЄЛОСУПРЕСІЇ ТА ЇЇ ЗАПОБІГАННЯ АКТИВОВАНИМ ВУГІЛЛЯМ

Б.І. Геращенко, В.В. Сарнацька, К.І. Бардахівська
Інститут експериментальної патології, онкології і радіобіології ім. Р.Є. Кавецького НАН України, Київ, Україна

DOI: https://doi.org/10.15407/oncology.2024.02.120

Резюме. Пригнічення функції кісткового мозку (мієлосупресія) є частим ускладненням хіміотерапії, і, відповідно, потреба в моніторингу та запобіганні цього побічного ефекту все ще користується великим попитом. Мета: дослідити зміни в об’ємі ядер клітин кісткового мозку лабораторних тварин внаслідок дії цитостатика при застосуванні або без застосування ентеросорбції активованим вугіллям (АC). Об’єкт і методи: проточну цитометрію і конфокальну мікроскопію використовували для аналізу забарвлених акридиновим оранжевим (АО) зразків кісткового мозку інтактних щурів і щурів, які отримували доксорубіцин (DOX) і DOX з ентеросорбцією (DOX+AC). Конфокальні Z-серії, отримані при послідовному скануванні клітинних ядер, спрямованого зверху вниз з розміром кроку 0,5 мкм, збирали при 40-кратному збільшенні за допомогою аргонового лазера (488 нм) для збудження АО. Зелену флуоресценцію, яка випромінювалася зв’язаним з ДНК АО, реєстрували з використанням смугового фільтра (505–530 нм), що дозволяло виразно візуалізувати ядра та їхні межі. Z-серії далі обробляли та аналізували за допомогою програмного забезпечення ImageJ для вирахування значень ядерних об’ємів. Результати: виявлено очевидні відмінності між ядерними об’ємами у зразках кісткового мозку інтактних щурів і щурів, які отримували DOX і DOX+AC. Значне збільшення об’єму ядер у кістковому мозку тварин, які отримували DOX+AC, порівняно з такими у кістковому мозку тварин DOX та інтактних груп (1,42- і 1,14-кратне, відповідно), ймовірно, пов’язане з активною реплікацією ДНК, що свідчить про стале відновлення пулу ядерних клітин. Примітно, що в цих трьох групах, популяції ядерних клітин кісткового мозку, які аналізували за допомогою проточної цитометрії, добре корелювали зі значеннями ядерних об’ємів. Однак, об’єм ядер не обов’язково може корелювати з висотою Z-серії, що представляє товщину ядер, тим самим надаючи корисну інформацію стосовно деформаційної властивості ядер. Висновки: запропонований в цій роботі аналіз об’єму ядер клітин кісткового мозку є важливим для отримання допоміжної інформації у вивченні перебігу індукованої мієлосупресії та шляхів її запобігання.