ПОРУШЕННЯ ОКИСНО- ВІДНОВНОГО БАЛАНСУ НЕМАЛІГНІЗОВАНИХ КЛІТИН ПЕРВИННИХ ОНКОГІНЕКОЛОГІЧНИХ ХВОРИХ

Л.І. Маковецька¹, Е.А. Дьоміна¹, В.С. Іванкова^2
1Інститут експериментальної патології, онкології і радіобіології ім. Р.Є. Кавецького НАН України,
²Національний інститут раку МОЗ України, Київ, Україна

DOI: https://doi.org/10.15407/oncology.2023.03.200

Захворювання онкогінекологічного характеру у жінок є однією з глобальних проблем охорони здоров’я як в Україні, так і у всьому світі. Невід’ємною частиною лікування таких хворих є променева терапія, наслідком якої є розвиток ранніх та віддалених побічних ускладнень з боку тканин і органів з оточення опроміненої пухлини. Першопочатковою ланкою у реалізації променевих ускладнень є порушення окисно-відновного балансу, що передують формуванню генетичної нестабільності клітин. Мета: дослідити зміни показників окисно-відновного балансу у крові онкогінекологічних хворих до початку проведення протипухлинної терапії у якості прогностичних маркерів променевих уражень. Об’єкт і методи: дослідження проведено на зразках периферичної крові 30 хворих на рак шийки матки (РШМ) і 38 хворих на рак ендометрію (РЕ) та 33 умовно здорових осіб. Хворі проходили лікування у Національному інституті раку МОЗ України. Визначали інтенсивність генерування супероксидного аніон-радикала (О₂^•) лімфоцитами периферичної крові (ЛПК), про-антиоксидантне співвідношення (ПАС) у гемолізаті методами індукованої хемілюмінісценції та вміст малонового диальдегіду (МДА) у плазмі крові спектрофотометричним методом. Результати: аналіз результатів дослідження показників окисно-відновного балансу у крові онкогінекологічних хворих встановив, що немалігнізовані клітини з оточення пухлини ще до початку проведення протипухлинної терапії є функціонально зміненими. Виявлено достовірне підвищення в 1,69 та 1,53 разів інтенсивності генерування О₂^• у ЛПК, в 2,73 та 3,22 разів вмісту МДА у плазмі крові і в 1,37 та 1,34 разів ПАС у гемолізаті крові хворих на РШМ та РЕ, відповідно, що свідчить про посилення прооксидантних процесів і, отже, зниження антиоксидантного захисту організму. Зареєстровано широку варіабельність значень досліджуваних показників, що вказує на необхідність персоніфікованого підходу до планування та проведення променевого лікування онкологічних хворих. Висновки: отримані дані свідчать про порушення окисно-відновного балансу у немалігнізованих клітинах з оточення пухлини у первинних онкогінекологічних хворих, що є передумовою розвитку ранніх та віддалених променевих ускладнень після протипухлинного лікування. Результати дають підставу вважати за доцільне проведення визначення досліджуваних показників до початку курсу протипухлинної терапії в якості прогностичних біомаркерів опромінення з метою прогнозу ступеня тяжкості ушкодження здорових тканин та персоніфікації лікувальних заходів онкогінекологічних хворих.