«МОЛЕКУЛЯРНО-БІОЛОГІЧНІ ФАКТОРИ ГЕТЕРОГЕННОСТІ ЗЛОЯКІСНИХ КЛІТИН ТА ВАРІАБЕЛЬНІСТЬ КЛІНІЧНОГО ПЕРЕБІГУ ГОРМОНОЗАЛЕЖНИХ ПУХЛИН» (2017–2021): ПІДСУМКИ ВИКОНАННЯ

Упродовж останнього десятиліття відзначається чітка тенденція до збільшення частоти виникнення гормонозалежних пухлин, у тому числі раку молочної та передміхурової залоз і раку ендометрію як в Україні, так і інших країнах. Незважаючи на використання нових методичних підходів до лікування онкологічних хворих, захворюваність і смертність населення від раку залишаються на високому рівні. Однією з основних причин, що лежать в основі цих фактів, є недостатнє вивчення механізмів, які забезпечують комунікацію пухлини і організму, хоча дослідження такого плану були започатковані ще на початку 40-х років минулого сторіччя академіками О.О. Богомольцем та Р.Є. Кавецьким. В останні роки завдяки досягненням у галузі молекулярної біології стало можливим більш поглиблене вивчення значення патофізіологічних систем у регуляції пухлинного росту.

Сьогодні питання взаємовідносин організму і пухлини на всіх стадіях пухлинного процесу вирішуються в новому, розширеному форматі завдяки фундаментальним дослідженням у галузі клітинної і молекулярної біології, імунології, якісно новим методичним підходам в експериментальній онкології, які відображають особливості патогенезу раку на системному рівні.

Значна кількість регуляторних молекул та есен­ційних мікроелементів залучається до підтримки онкогенного потенціалу, метаболічної активності та життєздатності злоякісних клітин в умовах динамічного мікрооточення. Зміна балансу ростових і супресорних факторів та порушення сигнальних каскадів у злоякісно трансформованих клітинах у комбінації з генетичною та епігенетичною нестабільністю створюють одну з ключових проблем клінічної онкології — внутрішньопухлинну гетерогенність. Проявом наявної гетерогенності є не лише фактори молекулярно-генетичної нестабільності, але й варіабельність експресії різних маркерів та морфологічної будови новоутворень, що визначають фенотип пухлинних клітин. Використання променевої та хіміотерапії, під впливом чого виникає клональна селекція пухлинних клітин з іншими біологічними властивостями, є ключовим фактором розширення популяційного різноманіття. Незважаючи на результати численних досліджень, зв’язок гетерогенності пухлинних клітин з агресивністю перебігу найбільш розповсюджених гормонозалежних новоутворень потребує більш детального дослідження.

В останні роки з’являється все більше досліджень щодо ролі метаболічних змін у патогенезі пухлин гормонозалежних органів. Враховуючи демографічні зміни в сучасному суспільстві, які характеризуються зростанням середньої тривалості життя, та значну поширеність метаболічного синдрому у популяції жінок і чоловіків, а також його асоціацію з пухлинними процесами, проблема прогнозування агресивності перебігу гормонозалежних ново­утворень набуває ще більшої актуальності.

Враховуючи зазначене, для вирішення нагальних проблем клінічної онкології необхідним є проведення фундаментальних досліджень, спрямованих, зокрема, на всебічний аналіз змін молекулярного профілю пухлинних клітин та ідентифікацію панелей прогностичних та предикативних біомаркерів найбільш розповсюджених гормонозалежних новоутворень, які асоційовані з метаболічним синдромом і відображають особливості розвитку пухлинного процесу на системному рівні. Застосування такого підходу дозволить розкрити додаткові механізми пухлинного росту та слугуватиме підґрунтям для розробки нових методів персоналізованого лікування хворих.

З метою вирішення вищезазначених питань було проведено комплексне дослідження в системі in vitro, in vivo та на клінічному матеріалі у рамках НДР «Молекулярно-біологічні фактори гетерогенності злоякісних клітин та варіабельність клінічного перебігу гормонозалежних пухлин» (державний реєстраційний номер 0117U002034, 2017–2021 рр.) за підтримки Цільової програми наукових досліджень Відділення біохімії, фізіології і молекулярної біології Національної академії медичних наук України «Молекулярно-генетичні і біохімічні механізми регуляції клітинних та системних взаємодій за фізіологічних та патологічних станів». Результати дослідження наведені в наступних публікаціях.