ВІДДАЛЕНІ РЕЗУЛЬТАТИ ХІРУРГІЧНОГО ТА ПОЄДНАНИХ МЕТОДІВ ЛІКУВАННЯ ХВОРИХ НА РАК ПРЯМОЇ КИШКИ ІІ‒ІІІ СТАДІЇ
Досліджено 88 хворих на рак прямої кишки (РПК) ІІ–ІІІ стадії. Проведено порівняльний аналіз показника їх 5-річної виживаності в залежності від стадії захворювання і методу лікування. Протягом 5 років після проведеного лікування з приводу РПК ІІ стадії у групі комбінованого лікування (променева терапія + операція) вижили 90,6% хворих, у групі хірургічного лікування — 68,2%; найнижчий показник зафіксовано в групі комплексного лікування (променева терапія + операція + хіміотерапія) — 62,5%. Рівень 5-річної виживаності хворих, яким було проведено лікування з приводу РПК ІІІ стадії, становив після комплексного лікування 54,5%, після хірургічного лікування — 50,0%, після комбінованого лікування — 50%.
У структурі онкологічної захворюваності в Украї- ні рак прямої кишки (РПК) у жінок посідає 8-ме місце (3,7%), летальність становить 7%; у чоловіків — 7-ме місце (5,8%), летальність — 6,5%. В Закарпатській області ці показники становлять: у жінок 8-ме місце (4,5%), летальність — 6,8%; у чоловіків — 7-ме місце (4,5%), летальність — 4,4%. Частота виникнення РПК за останні роки неухильно підвищується [1]. Крім вдосконалення заходів з ранньої діагностики, виявлення та усунення передпухлинної патології, необхідно також вдосконалювати існуючі методи лікування пацієнтів, особливо з поширеними і пізніми стадіями РПК. Хоча основним методом лікування хворих на РПК залишається хірургічний, все ширше застосовують комбіновані і комплексні методи, ефективність яких при РПК є предметом дискусії [2–4]. Актуальність роботи зумовлена не тільки значним зростанням рівня захворюваності на РПК, але й високою частотою виявлення пацієнтів на пізніх стадіях захворювання, низькою питомою вагою радикальних оперативних втручань, низьким показником 5-річної виживаності тощо. Залишається також відкритим питання про доцільність поєднання променевої терапії (ПТ) і хіміотерапії (ХТ) [5].
Мета дослідження – аналіз віддалених результатів хірургічного та поєднаних методів лікування хворих на РПК II–III стадії на власному матеріалі.
ОБ’ЄКТ І МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕННЯ
Проаналізовано дані щодо ефективності лікування 88 хворих (49 чоловіків, 39 жінок) віком від 32 до 82 років з гістологічно підтвердженим діагнозом РПК II–III стадії, яких лікували в Закарпатському обласному клінічному онкологічному диспансері протягом 2002–2004 pp. Усіх пацієнтів розподілили на 3 групи: 1-ша — 28 хворих (17 чоловіків і 11 жінок), яким було виконано виключно хірургічне лікування; 2-га — 41 хворий (23 чоловіки, 18 жінок), у якого проведене
комбіноване лікування (ПТ + операція); 3-тя – 19 пацієнтів (9 чоловіків, 10 жінок), які отримали комплексне лікування (ПТ + операція + ХТ). Гістологічні форми РПК класифікували як аденокарциному (86 випадків, 98%) і солідний рак (2 випадки, 2%). Розподіл хворих за клінічною стадією проводили згідно з класифікацією TNM (табл. 1). Слід зауважити, що в усіх групах діагностували рак верхньо-, середньота нижньо-ампулярного відділу прямої кишки.
Таблиця 1 Розподіл хворих за клінічною стадією РПК згідно
з класифікацією TNM та методом лікування
Метод лікування | Стадія РПК | ||||
ІІ (T2-4N0M0) | ІІІ (Т2-4N1-2M0) | Всього, n | |||
n | %1 | n | %1 | ||
Хірургічний | 22 | 79 35 | 6 | 21 23 | 28 |
Комбінований | 32 | 78 52 | 9 | 22 35 | 41 |
Комплексний | 8 | 42 13 | 11 | 58 42 | 19 |
Всього | 62 | 26 | 88 |
1 В чисельнику — розподіл (у %) хворих, у яких було застосовано однаковий метод лікування, за стадіями РПК; в знаменнику — розподіл (у %) хворих з однаковою стадією РПК за методами лікування.
Усім хворим були проведені радикальні операції у повному обсязі, які залежали від локалізації пухлини (табл. 2).
Таблиця 2 Розподіл хворих залежно від виду оперативного втручання
Метод лікування | Вид оперативного втручання | |||||||
Передня резекція прямої кишки | Наданальна резекція прямої кишки | Черевно-анальна резекція за Холдіним– Петровим | Черевно-промежинна екстирпація за Кеню–Майлсом | |||||
n | % | n | % | n | % | n | % | |
Хірургічний | 17 | 60 | 3 | 11 | 5 | 18 | 3 | 11 |
Комбінований | 10 | 24 | 10 | 24 | 8 | 20 | 13 | 32 |
Комплексний | 4 | 21 | 4 | 21 | 4 | 21 | 7 | 37 |
Всього | 31 | 17 | 17 | 23 |
Хворим, які отримали поєднані методи лікування, останнє починали з передопераційного курсу ПТ за інтенсивною програмою, що проводили за допомогою апарата «Рокус-М» (щоденна разова доза — до 5 Гр, сумарна вогнищева доза 20–25 Гр) із заднього поля в статичному режимі. Хірургічне втручання виконували через 24–48 год після останнього сеансу опромінювання. У групі пацієнтів, які отримали комплексне лікування, проводили 4–6 курсів ад’ювантної ХТ за схемою клініки Мейо: флуороурацил — сумарно 425 мг/м2, кальція фоліант — 20 мг/м2.
Для оцінки ефективності різних методів лікування порівнювали показник 5-річної виживаності пацієнтів 3 груп в залежності від стадії процесу. 5-річну виживаність обчислювали і порівнювали за допомогою методу стандартної статистичної обробки даних.
РЕЗУЛЬТАТИ ТА ЇХ ОБГОВОРЕННЯ
Рівень 5-річної виживаності пацієнтів, які отримали лікування з приводу РПК ІІ стадії, становив 79,0% (49 із 62), а в групі хворих на РПК ІІІ стадії — 52% (13 із 25) (р < 0,05). Таким чином, чим вища стадія захворювання, тим гірший показник виживаності (рис. 1), що відповідає даним фахової літератури.
Рис. 1. 5-річна виживаність хворих на РПК ІІ–ІІІ стадії
Протягом 5 років після проведеного лікування з приводу РПК ІІ стадії у групі комбінованого лікування вижили 90,6% (29 з 32) хворих, у групі хірургічного лікування — 68,2% (15 з 22) (р < 0,05). Найнижчий показник 5-річної виживаності в групі паці- єнтів, які отримали комплексне лікування, — 62,5% (5 із 8) (рис. 2). Серед хворих, яким було проведено лікування з приводу РПК ІІІ стадії, протягом 5 років у групі комплексного лікування вижили 54,5% (6 із 11), в групі хірургічного лікування — 50,0% (3 з 6), в групі комбінованого лікування — 50,0% (4 з
(р > 0,05). Хоча застосування комплексного ліку-
вання при РПК ІІІ стадії суттєво не підвищує показник 5-річної виживаності в порівнянні з хворими інших груп (рис. 3), показник 2-річної виживаності вдвічі вищий, ніж після хірургічного лікування та на 12,5% вищий, ніж при комбінованому методі лі- кування; 3-річної виживаності — на 13,6% вищий, ніж після хірургічного лікування.
Рис. 2. Рівень 5-річної виживаності хворих на РПК ІІ стадії в залежності від методу лікування
Рис. 3. Рівень 5-річної виживаності хворих на РПК ІІІ стадії в залежності від методу лікування
ВИСНОВКИ
Результати дослідження підтверджують, що комбінований метод лікування (ПТ + операція) порівняно з іншими суттєво покращує показник 5-річної виживаності хворих на РПК ІІ стадії.
У групі хворих на РПК ІІІ стадії, які отримали комплексне лікування, виживаність протягом 2 років становила 100%. Водночас комплексний метод лікування (ПТ + операція + ХТ) лише незначно по-
кращує показник 5-річної виживаності таких хворих порівняно з комбінованим або хірургічним методом лікування.
Попередньо можливо відмітити кращі результати комбінованого лікування (ПТ + операція) у хворих на РПК ІІ стадії і комплексного лікування (ПТ + операція + ХТ) — при РПК ІІІ стадії. Більш обґрунтовані висновки дозволить одержати подальше вивчення проблеми за умови більшої кількості хворих.
ЛІТЕРАТУРА
Рак в Україні, 2007-2008. Захворюваність, смертність, показники діяльності онкологічної служби. Бюл Нац канцерреєстру України 2009; 10: 36–7.
Бердов БА, Цыб АФ, Юрченко НИ. Диагностика и комбинированное лечение рака прямой кишки. Москва: Медицина, 1986. 270 с.
Бондарь ГВ, Башеев ВХ. Перспективы хирургии рака прямой кишки. Журн АМН України 1996; 2 (4): 644–55.
Кикоть ВА. Пути повышения эффективности лечения рака прямой кишки (опыт хирургического и комбинированного лечения 3185 больных). Клин хирургия 1989; (5): 11–4.
Мельников РА, Носов АА, Колосов АЕ. Особенности комбинированного и комплексного лечения коллоидных раков прямой кишки. Вопр онкологии 1992; 38: 605–9.
Без коментарів » Додати коментар