ОПТИМІЗАЦІЯ ЛІКУВАННЯ ХВОРИХ НА РОЗПОВСЮДЖЕНИЙ РАК ЯЄЧНИКІВ: АНАЛІЗ ПОПЕРЕДНІХ РЕЗУЛЬТАТІВ

О.В. Бондар, А.І. Рибін, В.Є. Максимовський, О.В. Кузнецова, С.О. Алієва
Одеський національний медичний університет, Одеса, Україна

DOI: https://doi.org/10.15407/oncology.2023.03.222

Мета: оцінка хірургічних ускладнень, побічних ефектів хіміотерапії, 1- та 3-річної виживаності у пацієнток із розповсюдженим раком яєчників (РЯ) на фоні впровадження оптимізації персоналізованого лікування пацієнток. Об’єкт і методи: проведений порівняльний аналіз результатів клінічного обстеження та лікування 59 хворих на первинну серозну аденокарциному яєчника III–IV стадій (FIGO 2015), які проходили лікування на базі Університетської Клініки Одеського національного медичного університету. Хворі на первинний РЯ були поділені на 2 групи: IA (n = 43) – хворі, яким було проведено лікування в обсязі первинного циторедуктивного оперативного втручання (PDS) + ад’ювантна хіміотерапія (АСТ); ІБ (n = 16) – хворі, яким було проведено лікування в обсязі неоад’ювантної хіміотерапії (НАХТ) + інтервальне циторедуктивне оперативне втручання (ИЦ) + ад’ювантна хіміотерапія. Результати: відсутність статистичної різниці при порівнянні медіани загальної виживаності у групах ІА (ПЦ + АХТ) та ІБ (НАХТ + ІЦ + АХТ) пояснюється повним обсягом виконаної циторедукції. Відмічено зміну 3-річної виживаності з 56,3 до 70,7% (χ² = 0,951; р = 0,329) та збільшення 5-річної виживаності з 12,5 до 60,9% (φ = 0,0012; р < 0,05). У групі ІБ частота післяопераційних ускладнень та середня тривалість перебування хворих у стаціонарі після проведення циторедуктивного втручання є нижчими, ніж аналогічні дані в групі ІА, однак різниця є статистично незначущою. При порівнянні частоти побічних ефектів хіміотерапевтичного лікування в режимі паклітаксел/карбоплатин у групах ІА та ІБ отримані значення χ² = 36,441; р = 0,0195. Таким чином доведено, що у групі ІБ токсичні ефекти хіміотерапії 3–4 ступенів тяжкості зустрічались достовірно частіше. Висновки: не отримано статистично достовірної різниці при порівнянні медіани загальної виживаності та періоду без прогресії у групах, що досліджувалися. Виконання первинного циторедуктивного оперативного втручання з макроскопічно видимими залишковими масами, особливо у субоптимальному та неоптимальному обсязі (СС 2–3) призводить до значного зниження показників виживаності хворих на РЯ.