МІКРООТОЧЕННЯ ПУХЛИНИ ТА ІНДЕКС МАСИ ТІЛА: ЗВ’ЯЗОК З ПЕРЕБІГОМ РАКУ ШЛУНКА

І.І. Ганусевич, А.М. Галєєва

Інститут експериментальної патології, онкології і радіобіології ім. Р.Є. Кавецького НАН України, Київ, Україна

DOI: https://doi.org/10.15407/oncology.2023.03.214

Ожиріння підвищує ризик розвитку злоякісних пухлин та погіршує перебіг захворювання. На сьогодні зв’язок перебігу раку шлунка (РШ) з ожирінням вважається доведеним, але епідеміологічні дані щодо такого зв’язку позначені протиріччями та невизначеністю Виявлення асоційованих з ожирінням (з урахуванням віку та статі хворих) факторів пухлинного мікрооточення надасть можливість формуванню груп пацієнтів за ризиком несприятливого перебігу захворювання. Мета: визначити рівні віддаленого і реґіонарного метастазування та виживаність хворих на РШ у залежності від індексу маси тіла (ІМТ) з урахуванням віку та статі пацієнтів; проаналізувати відповідність цих показників рівням агресивності пухлинного мікрооточення, визначених нами раніше у цих групах пацієнтів з РШ, сформованих за ІМТ, віком і статтю. Об’єкт і методи: досліджено клініко-патологічні показники та загальну 3-річну виживаність 246 хворих (171 чоловік, 75 жінок) на первинний РШ з використанням клінічних, онкологічних та статистичних методів. Результати: не виявлено достовірної статистичної різниці (р > 0,05) між частотою віддаленого метастазування у досліджених групах пацієнтів незалежно від ваги, статі та віку. Пацієнти з нормальною вагою мають в 1,4 раза достовірно вищу (р = 0,012) частоту реґіонарного метастазування, ніж пацієнти з надмірною вагою. Достовірно найвищі показники виживаності спостерігались у чоловіків середнього віку з нормальною вагою, жінок похилого віку з нормальною вагою та у жінок середнього віку з передожирінням/ожирінням, найменші – у чоловіків середнього віку з передожирінням/ожирінням та у жінок похилого віку з передожирінням/ожирінням. Виявлено, що за надмірної ваги виживаність співвідноситься з характером агресивності пухлини щодо сформованих за віком і статтю груп хворих на РШ (висока частота пропухлинних факторів мікрооточення РШ пов’язана з низькою виживаністю (пряма негативна кореляція; k = – 0,93)), за нормальної ваги – не співвідноситься (пряма позитивна кореляція; коефіцієнт кореляції = 0,98). Висновки: дослідження факторів пухлинного мікрооточення, асоційованих з ожирінням, але з урахуванням віку та статі пацієнтів, дозволить вже на етапі первинного виявлення пухлини, причому технічно доступним та дешевим способом, формувати групи хворих на РШ за ризиком несприятливого перебігу захворювання, покращити персоніфіковане прогнозування та ефективність протипухлинної терапії.