КОМПЛЕКСНЕ УЛЬТРАЗВУКОВЕ ДОСЛІДЖЕННЯ В ДІАГНОСТИЦІ РЕЦИДИВІВ САРКОМИ М’ЯКИХ ТКАНИН ТА АГРЕСИВНОГО ФІБРОМАТОЗУ

Вступ

Досить часто у хворих на саркому м’яких тка­ нин (СМТ) та агресивний фіброматоз (АФ) через не­ адекватність застосованих методів лікування (зо­ крема хірургічних втручань) виникають рецидиви [1–8]. Незважаючи на безперечні переваги з точки зору відтворювання досліджень, неінвазивності, низької собівартості у поєднанні з високим просто­ ровим розрізненням, ультразвукове дослідження (УЗД) не знайшло адекватного застосування в ранній діагностиці рецидивів пухлин м’яких тканин (ПМТ). Наукові публікації, що висвітлюють цю проблему, пе­ реважно декларативно проголошують або надто ви­ соку (до 100%), або надто низьку (лише 50%) його інформативність [9–11].

Метою нашого дослідження було вивчення та систематизація ехосеміотики рецидивів ПМТ, оцінка ефективності УЗД у їх діагностиці та диференційній діагностиці.

ОБ’ЄКт І МЕтОДИ ДОсЛІДЖЕННЯ

Висновки дослідження ґрунтуються на результатах динамічного післяопераційного обстеження 443 хво­ рих на СМТ та 48 хворих на АФ віком від 2 до 75 років, яких лікували в Інституті онкології АМН України. По­ над 60% становлять спостереження ІІ та ІІІА стадій СМТ (табл. 1).

КомплекснеУЗД,яке включало кольорове(КДК)та енергетичне допплєрівське картування (ЕДК), прово­ дили на апараті ATL HDI 5000 (США) звикористанням двох датчиків: лінійного 7,5–12,0 Мгц і конвексного, що працює на частотах від 2 до 5 МГц за розробленою методикою [12]. Для сонографічної оцінки ступеня кровопостачання виявлених пухлин нами розробле­ на власна класифікація, в основу якої покладено шка­ лу васкуляризації пухлин слинних залоз за Мартинолі [13]. Морфологічні методи дослідження у всіх ви­ падках включали вивчення операційного матеріалу

(керівник відділу патологічної анатомії Інституту онкології АМН України проф. К. О. Галахін).

Таблиця 1 Розподіл хворих на СМТ за нозологічною формою пухлини

та стадією захворювання

РЕЗуЛЬтАтИ тА ЇХ ОБГОВОРЕННЯ

Рецидиви СМТ виявлено у 85 (19,2%) хворих, АФ — в 11 (22,9%) (табл. 2). У 36 з них (37,5%) ріст пухлини відновлювався неодноразово (табл. 3). Усього у 96 хворих діагностовано 191 рецидивне но­ воутворення. Найбільша їх кількість визначена при АФ (41, 21,5%), злоякісній синовіомі (24, 12,6%),

ангіосаркомі (19, 9,9%), фібросаркомі (18, 9,4%). При цих новоутвореннях відзначали більшість по­ вторних рецидивів. Досить часто вторинні пухлини однократно виникали після хірургічного видален­ ня лімфангіосарком (31,8%), ЗГКП м’яких тканин (42,8%), альвеолярних сарком (21,4%) та злоякісних мезенхімом (21,0%). Найвірогіднішими строка­ ми виникнення рецидивів СМТ та АФ виявилися 6–24 міс (62,3% спостережень).

Більш ретельне вивчення закономірностей відновлення пухлинного росту в ложі видаленого

Частота та строки виявлення рецидивів АФ та СМТ

Таблиця 2

*% кількості хворих з даною нозологічною формою ПМТ; **% загальної кількості (n = 443) хворих

новоутворення дозволило визначити ультразвукові критерії несприятливого перебігу захворювання. Найбільшу кількість рецидивів діагностували при ве­ ликих(понад 5,0 см), нечіткообмежених нерівномірно вираженою псевдокапсулою первинних новоутворен­ нях ІІ–ІІІ ступенів васкуляризації (рисунок).

стережень) візуалізовано рецидиви СМТ та АФ з найбільшим лінійним розміром 0,5–1,5 см.

Таблиця 3 Частота однократних і повторних рецидивів АФ і різних

нозологічних форм СМТ

За ступенем васкуляризації рецидиви ПМТ, як і первинні новоутворення, були переважно помірно васкуляризованими (табл. 5). Питома вага І ступе­ ня васкуляризації становила 34,0, ІІ — 25,1%. Роз­ винену судинну мережу (ІІІ ступінь васкуляризації) мали рецидиви СМТ (7,9%), що походили з кро­ воносних та лімфатичних судин, альвеолярних м’якотканинних сарком.

Рисунок. Залежність частоти рецидивів СМТ і АФ від сту­ пеня васкуляризації (А), розмірів (Б) та чіткості меж (В) первинних новоутворень

Ехосеміотика виявлених рецидивів ПМТ дещо відрізнялася від первинних новоутворень (табл. 4). Вони були переважно солітарними (63,4%), мали овальну форму (60,2%), чіткі та рівні контури (63,4%), гомогенну солідну (61,3%), гіпоехогенну (71,2%) структуру. Невисока питома вага багатовуз­ лових, негомогенних, нечітко обмежених вторин­ них пухлин може пояснюватися тим, що більшість з них на момент діагностики не перевищувала 5,0 см (169, 88,3%). За умови дотримання пацієнтами при­ значених строків контрольних досліджень (39 спо­

Таблиця 5 Розподіл рецидивів ПМТ за ступенем васкуляризації

Частота ехографічних ознак (В-режим) рецидивів ПМТ

Таблиця 4

Показники діагностичної ефективності комплекс­ ного УЗД при рецидивах СМТ наведені в табл. 6. Чутливість методу була найнижчою при новоутво­ реннях розміром до 2,0 см (88,2%). Загальна точність УЗД при невеликих та повторних рецидивах дещо по­ ступалася такій при більших за розміром первинних рецидивах ПМТ (на 1,6–2,1%).

Таблиця 6 Діагностична ефективність УЗД при рецидивах ПМТ

*ІП — істинно позитивні, ІН — істинно негативні; ХП — хибно позитивні, ХН — хибно негативні.

Усі помилкові висновки були пов’язані з диференційною діагностикою рецидивів СМТ та осередкового фіброзу м’яких тканин, особливо коли останній мав чіткі межі, відносно правильну,

наближену до округлої форму й ознаки внутрішніх судин.

ВИсНОВКИ

1. Несприятливими прогностичними критеріями виникнення рецидивів ПМТ є: розмір первинного но­ воутворенняпонад 5,0 см(90,8%), нечіткімежі(74,3%) та високий ступінь його васкуляризації (68,8%).

2. Рецидивам ПМТ притаманні: гомогенна та негомогенна солідна структура (86,9%); зни­ жена ехогенність (71,2%); низька та помірна васкуляризація (92,1%). На відміну від первинних пухлин, вони частіше бувають солітарними (63,4%), овальними (60,2%), чітко обмеженими псевдокап­ сулою (88,5%).

ЛІтЕРАтуРА

1. Протопопов АО, Шабелянський ВБ, Андрусенко ОП та ін. Досвід радикального лікування сарком м’яких тканин. Укр радіол журн 2001; 9 (вип 4): 390–3.

2. Милов ВЕ. Лечение больных с рецидивами злокаче­ ственной фиброзной гистиоцитомы мягких тканей конеч­ ностей и туловища. ІІІ съезд онкологов и радиологов СНГ: Материалы съезда. Минск, 2004; ч 2: 279.

3. Спасская ПА, Максимова НА. Случай десмоидной опу­ холи. Вестн рентгенологии 1973; (6): 92–5.

4. Колосов АЕ. Абдоминальные и экстраабдоминальные десмоиды. Вопр онкологии 1971; 17 (6): 3–9.

5. Карапетян РМ. К клинике и диагностике десмоидов. Вопр онкологии 1973; 19 (2): 69–74.

6. Ковалев АИ, Залуцкий ИВ, Фрадкин СЗ. Экстраабдоми­ нальные десмоиды грудной стенки. ІІІ съезд онкологов и ра­ диологов СНГ: Материалы съезда. Минск, 2004; ч 2: 276–7.

7. Ермакова ГВ, Емельянова ЛН, Сташук ГА и др. Случай экстраабдоминального десмоида. Вестн рентгенол и радиол 2002; (5): 50–3.

8. Choi H, Varma DG, Fornage BD, et al. Soft­tissue sarcoma: imaging vs Sonography for detection of local recurrence after surgery. A J R 1991; 57 (2): 353–8, 9–223.

9. Garant M, Sarazin L, Cho KH, Chem RK. Soft­tissue recurrence of osteosarcoma — ultrasound findings. Canad Assotiat Radiol J 1995; 46 (4): 305–7.

10. Pino G, Conzi GF, Murolo C, et al. Sonographic evaluation of local recurrences of soft­tissue sarcomas. J Ultrasound Med 1993; 12 (1): 23–6.

11. Зайцев АН, Белякова МА. Методические аспекты вы­ явления рецидивных опухолей мягких тканей при эхографии. 4­й съезд Российской Ассоциации специалистов ультразвуко­ вой диагностики в медицине: Тез докл. Москва, 2003: 168.

12. Головко ТС, Медведєв ВЄ, Дикан ІМ, Тарасова ТО. Можливості комплексної ехографії в діагностиці злоякісних пухлин трубчастих кісток. Променева діагн, променева тер 2002; (2): 68–71.

13. Martinoli C, Derchi LE, Soldiati L, et al. Color Doppler sonography of salivary glands. Am J Roentgen 1994; 163 (4): 933–41.