Хронокорекція як засіб зниження частоти ускладнень під час комплексного лікування хворих на рак шийки матки

Одночасне з променевою терапією (ПТ) ви­ користання хемопрепаратів, у тому числі з метою радіомодифікації, не лише сприяє підвищенню ефективності лікування, але й зумовлює зростання частоти загальнотоксичних реакцій. Меншою мірою це стосується і сучасних засобів, зокрема препара­ ту Кселода (капецитабін), який останніми роками набув популярності як ефективний та відносно без­ печний цитостатик.

Мета дослідження. Мінімізація частоти побічних реакцій у хворих на рак шийки матки (РШМ), що отримують капецитабін як радіомодифікатор спо­ лученої променевої терапії.

Об’єкт і методи. Для вирішення поставленої мети враховувались дані про дискретну активність кіст­ кового мозку та оптимальний час як для прийому антиметаболітів, так і проведення ПТ. З хронобіо­ логічних позицій у хворих, що отримують таке лі­ кування, найбільш безпечним часом його проведен­ ня є ранкові години, з 7­ї до 10­ї.

Досліджено результати лікування 46 жінок, хво­ рих на РШМ ІІБ–ІІІ стадії. Основну групу станови­ ли 16 пацієнток, які, зважаючи на несприятливі про­ гностичні фактори, одночасно з променевою тера­ пією отримували капецитабін з розрахунку 300 мг/м2 двічі на добу: вранці через 30 хв після сніданку і че­ рез 12 год; у контрольну групу увійшли 30 хворих, які отримували лише променеве лікування з не­ визначеним часом проведення. Групи вірогідно не відрізнялись за віком, розповсюдженістю та гісто­ структурою пухлин, індексом маси тіла, наявністю супутньої патології.

Пацієнтки отримували поєднану ПТ: на першо­

му етапі ТГТ на малий таз зустрічними полями, РОД 2 Гр, СОД 30 Гр на тт.ОАВ, на другому етапі ТГТ з 4 полів або в рухомому режимі до СОД 45–48 Гр в т.В, та брахітерапія, РОД 7–8 Гр, СОД 40–49 Гр на т.А. У дослідженні використані загальноклінічні, ла­ бораторні методи, УЗД (волюметрія), комп’ютерна томографія. Ускладнення оцінювали за класифі­ кацією гострих радіаційних ушкоджень Радіоте­ рапевтичної онкологічної групи спільно з Євро­ пейською організацією з дослідження та лікування раку (RTOG/EORC, 1995), доповненою критерія­ ми Кооперативної групи дослідників.

Результати. Після першого етапу лікування у жі­

нок контрольної групи об’єм пухлини зменшував­

ся в середньому на 24,5%, в основній групі цей по­ казник становив 54,3% (р < 0,05). Після повного курсу лікування у контролі повна ремісія (за кла­ сифікацією ВООЗ) відзначена в 7 (23,3)% випад­ ках, часткова — в 18 (60%) і в 5 (16,7%) виявлено стабілізацію процеса. У пацієнток, які приймали капецитабін і отримували лікування в хрономо­ дульованому режимі, повна регресія пухлини за­ реєстрована у 10 (62,5%) випадках, у 6 пацієнток (37,5%) результат розцінено як часткову ремісію (р < 0,05).

Частота ранніх променевих ушкоджень та за­

гальнотоксичних проявів у досліджуваних групах достовірно не відрізнялась, у хворих основної гру­ пи вони в жодному випадку не перевищували І– ІІ ступінь.

Висновки. Таким чином поєднана променева те­ рапія місцево­поширеного РШМ на фоні прийому капецитабіну вірогідно підвищує темпи та ступінь резорбції пухлини, а хронокорекція даного виду лі­ кування дозволяє уникнути зростання частоти ран­ ніх променевих ушкоджень та загальнотоксичних проявів. Разом вказані ефекти дозволяють підви­ щити результативність лікування та якість життя жінок з РШМ.