АПОПТОЗ І РАК: ВІД ТЕОРІЇ ДО ПРАКТИКИ О.О. ФІЛЬЧЕНКОВ, Р.С. СТОЙКА (2006) ТЕРНОПІЛЬ: УКРМЕДКНИГА, 524 С. РЕЦЕНЗИЯ
Механізми, завдяки яким клітини тканин і органів людини втрачають свою природну здатність гинути шляхом апоптозу, лежать в основі їх злоякісного переродження із утворенням пухлин. Рецензована книга присвячена аналізу цих механізмів, а також характеристиці дії найбільш перспективних хіміота біотерапевтичних препаратів, що модулюють інтенсивність апоптозу у злоякісних та нормальних клітинах. Слід зазначити, що в Україні існує помітний дефіцит літератури з питань онкології. Книга О.О. Фільченкова і Р.С. Стойки з’явилася саме у той час, коли вживання української мови в усіх сферах життя, включно у науковій, стало дуже актуальним питанням і тому праця цих провідних українських вчених — наочний приклад сприяння такому процесу. Тож появу книги «Апоптоз і рак: від теорії до практики» слід вітати як першу україномовну книгу, в якій розглянуто різні форми загибелі клітин, зокрема, онкологічні аспекти цієї проблеми.
У главі «Апоптоз: історія, механізми та біологічне значення» наведено інформацію про головні етапи досліджень, що привели до відкриття та вивчення явища апоптозу, роз’яснено основні терміни та поняття, а також сформовано базисні положення цього нового напрямку медикобіологічних досліджень. Із сучасних позицій, що базуються на останніх досягненнях молекулярної та клітинної біології, біохімії і генетики, тут розглянуто участь індукторів та супресорів апоптозу у регуляції клітинного циклу, механізми деструкції клітинних компонентів та регуляції гомеостатичних і репараційних процесів. Дуже цікавими є розділи, присвячені функціонуванню «біологічного годинника», реалізації програми аноїкозу та знищенню апоптотичних клітин фагоцитами. Така інформація буде корисною усім, хто цікавиться останніми досягненнями у цих галузях. Цінними для лікарівпрактиків будуть відомості про значення порушення процесів, що відбуваються під час апоптозу, у розвитку таких поширених захворювань, як атеросклероз, СНІД і хвороба Альцгаймера.
Без коментарів » Додати коментар