ВИЗНАЧЕННЯ ЕКСПРЕСІЇ АНТИГЕНУ CD38 ПРИ ХРОНІЧНІЙ ЛІМФОЦИТАРНІЙ ЛЕЙКЕМІЇ: ДОСВІД РОБОТИ ВІДДІЛУ КЛІНІЧНОЇ ІМУНОЛОГІЇ НАЦІОНАЛЬНОГО НАУКОВОГО ЦЕНТРУ РАДІАЦІЙНОЇ МЕДИЦИНИ НАМН УКРАЇНИ

Н.А. Голярник, І.В. Абраменко, З.В. Мартина, І.С. Дягіль, А.А. Чумак, Д.А. Базика
Національний науковий центр радіаційної медицини НАМН України, Київ, Україна

DOI: https://doi.org/10.15407/oncology.2023.03.175

Експресія антигену CD38 є маркером негативного прогнозу перебігу хронічної лімфоцитарної лейкемії (ХЛЛ). Залишається невизначеним питання, який граничний рівень експресії антигену CD38 на В-клітинах вважати прогностично значущим. Мета: оцінити оптимальний рівень граничної експресії антигену CD38 у первинних хворих на ХЛЛ, у яких діагноз встановлено вперше, для оцінки прогнозу перебігу хвороби та асоціації з мутаційним статусом генів варіабельних ділянок важких ланцюгів імуноглобулінів (IGHV генів). Об`єкт і методи: для дослідження використані зразки периферичної крові 106 первинних хворих на ХЛЛ, яким раніше не проводили лікування. Проведено імунофенотипування методом протокової цитометрії та визначення мутаційного статусу IGHV генів методом полімеразної ланцюгової реакції з наступним секвенуванням. Оцінювали тривалість періоду до початку терапії, безрецидивного періоду та загальної виживаності методом Каплана-Мейєра та за допомогою регресії Кокса. Результати: для оцінки прогнозу перебігу хвороби доцільно вибирати в якості граничного рівня експресію антигену CD38 ≥ 20% або ≥ 30%. Граничний рівень експресії антигену CD38 ≥ 7% не має прогностичного значення. Підгрупи хворих з рівнем експресії антигену CD38 < 5% або 5–30% не розрізняються за прогнозом перебігу захворювання. Специфічність орієнтовної оцінки мутаційного статусу IGHV генів за показниками експресії антигену CD38 низька, оскільки майже в половині випадків ХЛЛ з немутованими IGHV генів рівень експресії не відрізнявся від випадків ХЛЛ з мутованими IGHV генами. Висновки: підтверджена доцільність визначення експресії антигену CD38 в якості маркера прогнозу перебігу ХЛЛ на початкових стадіях захворювання (А0–АІ), передусім для оцінки тривалості загальної виживаності.