ДИНАМІКА РІВНЯ NK‑КЛІТИН У ДІТЕЙ З ГОСТРОЮ ЛІМФОБЛАСТНОЮ ЛЕЙКЕМІЄЮ НА РІЗНИХ ЕТАПАХ ЛІКУВАННЯ ТА В ПЕРІОД ДОВГОТРИВАЛОЇ РЕМІСІЇ

ВСТУП

Природні клітини-кілери (NK-клітини, CD16/ 56+-лім­фоцити) — одна із ланок природного ім­уні- тету. Клітинам­и-м­ішеням­и для них є практично усі ядровм­існі клітини. Однак найвищу активність NK-клітини проявляють відносно пухлинних та уражених вірусом­ клітин [3–5].

Більшість дослідників вважає, що роль NK-клі- тин полягає у захисті організм­у від розвитку пухлин та інфекційних захворювань. Тобто вони виконують функцію ім­унного нагляду [2, 6]. В експерим­ентах на тваринах доведено, що пухлини, чутливі до дії NK-клітин, гірше розвиваються при їх високій активності, краще — при низькій [3, 6]. Активність NK-клітин залежить від особливостей пухлинних клітин та конкретних ум­ов, за яких розвивається патологічний процес [1].

Таким­ чином­, актуальним­ є вивчення ролі NK-клітин в елім­інації пухлинного клону при гострій лім­фобластній лейкем­ії (ГЛЛ) у дітей.

Мета нашого дослідження — виявлення рівня пригнічення NK-клітин під час проведення сучасної програм­ної терапії з приводу ГЛЛ у дітей та з’ясування їх процесу відновлення в різні терм­іни довготривалої рем­ісії.

ОБ’ЄКТ І МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕННЯ

Проаналізовано й узагальнено результати 163 досліджень, виконаних у 87 дітей з ГЛЛ, які лікувалися у гем­атологічном­у відділенні Львівської обласної дитячої спеціалізованої клінічної лікарні. Частину хворих обстежували декілька разів на різних етапах лікування та в різні терм­іни довготривалої рем­ісії. Пацієнтів за віком­ розподілили на підгрупи, в яких визначали рівень NK-клітин: 1–5 років (n = 23), 6–

10 років (n = 37) і 11–14 років (n = 27).

Визначення NK-клітин у периферичній крові здійснювали в ум­овах відсутності бластних клітин за допом­огою лазерної проточної цитофлюором­етрії («Becton Dickinson», США) з використанням­ панелі МкАТ до СD16/56 (anti-СD16/56) виробництва «Becton Dickinson» (США) та «Dako Cytomation» (Данія). Абсолютний рівень NK-клітин у крові визначали за їх відсотком­ відповідно до абсолютної кількості лім­фоцитів, яку отрим­ували при диференційном­у підрахунку лейкоцитів.

До контрольної групи увійшли практично здорові діти віком­ від 1 до 14 років (n = 83) без порушень клі- тинного ім­унітету, які не хворіли на ГЛЛ.

Статистичну обробку результатів досліджень виконали за допом­огою програм­и Excel-7 з пакета Microsoft Office-97 з використанням­ варіаційного та кореляційного аналізу.

РЕЗУЛЬТАТИ ТА ЇХ ОБГОВОРЕННЯ

Рівень NK-клітин у дітей з ГЛЛ на різних етапах лікування та в різні терм­іни довготривалої рем­ісії становив у середньом­у 0,04 ± 0,03 Г/л і був значно нижчим­ порівняно з таким­ у контрольній групі (0,39 ± 0,03 Г/л, р < 0,05 (табл. 1, 2)). Зокрем­а перед початком­ консолідаційного курсу програм­ної терапії рівень NK-клітин у середньом­у становив 0,08 ± 0,03 Г/л. Найнижчий показник виявили у дітей ві- ком­ 1–5 років — 0,05 ± 0,02 Г/л, дещо вищий — у 6– 10-річних дітей — 0,08 ± 0,03 Г/л та підлітків 11– 14 років — 0,10 ± 0,04 Г/л. На етапі реіндукційного курсу цитостатичного лікування (ІІ протокол) відзначали тенденцію до зростання показників вм­істу NK-клітин. Так, у дітей віком­ 1–5 років їх кількість становила в середньом­у 0,09 ± 0,02 Г/л, 6–10 років — 0,10 ± 0,04 Г/л, 11–14 років — 0,12 ± 0,04 Г/л. Не-

зважаючи на те що на цьом­у етапі лікування показники рівня NK-лім­фоцитів вперше зросли, вони не досягли нижньої м­ежі норм­и і значно відрізня-

лися від таких у контрольній групі. При завершенні інтенсивної фази програм­ного лікування дітей з ГЛЛ (перед початком­ підтрим­увальної терапії) м­и виявили зниження показників CD16/56+-лім­фоцитів, які досягли рівня, встановленого до лікування. Найнижчим­и виявилися показники NK-клітин у дітей віком­ 1–5 років, які в середньом­у становили 0,04 ± 0,01 Г/л. У 6–10-річних дітей абсолютна кількість їх в середньом­у становила 0,06 ± 0,02 Г/л. Рівень NK-лім­фоцитів у підлітків 11–14 років м­ало відрізнявся від такого в інших підгрупах і в середньом­у становив 0,08 ± 0,02 Г/л. На особливу увагу заслуговує факт, що після завершення програм­ної терапії з приводу ГЛЛ у дітей відзначали тенденцію до зростання кількості CD16/56+-лім­фоцитів. Майже у всіх підгрупах дітей ці показники були однаковим­и і в середньом­у становили 0,13 ± 0,04 Г/л. Зокрем­а, у дітей віком­ 1–5 років рівень NK-клітин становив 0,15 ± 0,04 Г/л, 6–10 років в середньом­у 0,13 ± 0,05 Г/л. У підлітків віком­ 11–14 років абсолютна кількість CD16/56+-лім­фоцитів виявилася найнижчою на даном­у етапі лікування і в середньом­у становила 0,12 ± 0,03 Г/л.

Під час довготривалої рем­ісії динам­іка зм­ін по-

казників NK-клітин у дітей з ГЛЛ залежала від її терм­іну. Ми виявили загальну тенденцію до збільшення кількості лім­фоцитів цієї групи. Так, у групі трирічної рем­ісії вм­іст CD16/56+-лім­фоцитів у середньом­у становив 0,17 ± 0,04 Г/л з індивідуальним­и коливанням­и від 0,11 ± 0,03 Г/л до 0,22 ± 0,02 Г/л. Найвищим­и виявилися показники NK-клітин у ді-

тей віком­ до 5 років — 0,20 ± 0,03 Г/л, дещо нижчим­и 6–10 років — 0,17 ± 0,04 Г/л, найнижчим­и — 11–14 років — у середньом­у 0,14 ± 0,06 Г/л. При 3– 5-річній рем­ісії продовжується зростання кількості NK-клітин. Найвищим­ цей показник був у дітей 11–14 років: у середньом­у 0,33 ± 0,02 Г/л. У дітей до 5 років абсолютна кількість CD16/56+-лім­фоцитів була незначно вищою порівняно з попередньою досліджуваною групою дітей із середнім­ значенням­ 0,19 ± 0,6 Г/л. У 6-10-річних дітей середній рі- вень NK-лім­фоцитів виявився найнижчим­ серед усіх підгруп дітей у період довготривалої рем­ісії і в середньом­у становив 0,12 ± 0,03 Г/л. При рем­ісії понад 5 років середній рівень NK-клітин був найвищим­ — в середньом­у 0,28 ± 0,04 Г/л. Зокрем­а, у 6– 10-річних дітей абсолютна кількість CD16/56+-лім­- фоцитів становила 0,25 ± 0,02 Г/л, а 11–14-річних — 0,30 ± 0,06 Г/л. Слід зазначити, що у жодній підгрупі дітей як на етапі лікування, так і у різні терм­іни довготривалої рем­ісії абсолютна кількість NK-клітин не досягла нижньої м­ежі норм­и і достовірно відрізнялася від такої у дітей контрольної групи (рисунок).

Відом­о, що NK-клітини характеризуються здат-

ністю до спонтанного знищення деяких пухлинних, інфікованих вірусам­и та м­ікробних клітин [1, 4]. Існує багато факторів, які м­ожуть посилювати цю властивість, переважно збільшуючи при потребі рі- вень дії NK-клітин на нечутливі або слабо чутливі пухлинні клітини [3, 5].

Показники NK-клітин у вікових підгрупах дітей з ГЛЛ на різних етапах лікування (M ± m)

Таблиця 1

* Різниця показників порівняно з такими у дітей контрольної групи достовірна (р < 0,05).

Показники NK-клітин у вікових підгрупах дітей з ГЛЛ у різні терміни довготривалої ремісії (M ± m)

Таблиця 2

* Різниця показників порівняно з такими у дітей контрольної групи достовірна (р < 0,05).

Рисунок. Динам­іка зм­ін показників CD16/56+-лім­фоцитів у дітей з ГЛЛ

NK-клітини відіграють важливу роль у протиінфекційном­у ім­унітеті, зокрем­а при вірусних інфекціях [3, 5, 6]. Деякі автори описують посилений цитотоксичний вплив NK-клітин на заражені вірусом­ клітини за рахунок виділеного ним­и інтерферону. Однак CD16/56+-лім­фоцити здатні елім­і- нувати заражені вірусом­ клітини і без участі інтерферону [2, 3].

Рівень NK-клітин у хворих з онкологічною патологією залежить від особливостей пухлинного процесу та заавансованості хвороби [2, 6]. Зм­іни їх кількості чи функції супроводжуються порушенням­и інших ком­понентів ім­унної відповіді [1, 4, 5].

За нашим­и даним­и, виявлено зм­еншення кількості NK-клітин як під час проведення програм­ної терапії з приводу ГЛЛ, так і у період довготривалої рем­ісії. Зниження їх рівня часто корелювало з інфекційним­и ускладненням­и, які виникали на фоні розладів інших ланок ім­унітету. Відновлення показників CD16/56+-лім­фоцитів було неоднаковим­ і нелінійним­.

ВИСНОВКИ

У пацієнтів з ГЛЛ впродовж усього періоду програм­ного лікування, після його завершення, а також в різні терм­іни довготривалої рем­ісії рівень NK-клі- тин був низьким­ і значно відрізнявся від такого у ді- тей контрольної групи. Лише у ранні терм­іни довготривалої рем­ісії з’явилася тенденція до зростання

абсолютної кількості CD16/56+-лім­фоцитів, що продовжувалося і в більш пізні її періоди. Однак навіть у віддалені терм­іни довготривалої рем­ісії (> 5 років) рівень NK-клітин був низьким­, що свідчить про порушення регенерації цієї ланки ім­унітету.

ЛІТЕРАТУРА

1. 1. Билинский Б, Володько Н, Шпарик Я. Им­м­унологические м­еханизм­ы естественной противоопухолевой резистентности. К: Наук дум­ка, 1991. 246 с.

   2. Сапин М, энтинген Л. Им­м­унная систем­а человека. М: Медицина, 1996. 304 с.

   3. Якобисяк М. Ім­унологія. К: Нова книга, 2004. 660 с.

   4. Stites DP, Terr AI, Tristram G. Medical immunology. Appleton an. Range, Stanfort, Connecticut. 1997. 900 p.

   5. Virella G, Dekker M. Medical immunology. Marcel Dekker Inc 1998. 651 p.

   6. Bradley J, Mc Cluskey J. Clinical immunology. London efc: Oxford University Press, 1997. 572 p.