ОСОБЛИВОСТІ МЕТАСТАЗУВАННЯ ПРИ РАКУ ШЛУНКА IV СТАДІЇ

За результатами обстеження 162 хворих на рак шлунка IV стадії проаналізовано особливості метастазування останнього. Показано, що серед локалізацій метастазів перші місця займають метастази в очеревині з наявністю асциту та метастази у печінці. У 72,8% випадків реєструють 2–6 віддалених метастазів різної локалізації. Найчастіше виявляють комбінації метастатичних уражень 2 або 3 органів. Отримані дані слід враховувати при обстеженні пацієнтів та розробці тактики лікування.


Раннє, активне та поширене метастазування є характерною особливістю при раку шлунка(РШ)[1, 5, 7, 12]. При встановленні діагнозу РШ метастази (М) виявляють у ¾–⅔ хворих [8]. За даними патологоанатомічних розтинів, тількиу 15% померлихвнаслідок РШвідсутні регіональні, або віддалені М [6]. Це надзвичайно високий рівень летальності до року при усіх стадіях РШ, що в Україністановить 60–65%[10, 11]. У клінічній практиці це зумовлюєте, що лікарі мають вирішувати питання щодо лікування хворих переважно із задавненими формами цієї патології, тобто шукати шляхи найбільш раціонального терапевтичного впливу [3, 4, 6, 8].

Найбільш часто при РШ автори відзначають М у печінці, очеревині, лімфатичних вузлах (ЛВ), підшлунковій залозі, очеревині з наявністю асциту [1, 9, 12]. При аналізі метастазування показники кількості та частоти надають переважно за окремими локалізаціями М. Мова йде про множинні М у різних органах, що відзначають вже при первинному встановленні діагнозу або які виникають у процесі лікування та спостереження хворих. Це має принципове значення, оскільки акцентування уваги лише на одній локалізації М при їх множинності може суттєво змінювати рішення щодо лікувальної тактики. Насьогодні недостатньо інформації стосовно закономірностей, частоти метастазування та одночасної наявності множинних М, що й визначає актуальність дослідження, мета якого — проаналізувати особливості метастазування РШ та частоту різних комбінацій М в окремих органах і анатомічних структурах.

ОБ’ЄКТ І МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕННЯ

Проаналізовані дані стосовно 162 хворих (табл. 1) на РШ IV стадії, які перебували на лікуванні у відді- ленні хіміотерапії Інституту онкології АМН України. Спеціальний добір хворих за будь якими критеріями, окрім IV стадії захворювання, не здійснювали. Діагноз первинної пухлини та розповсюдженості процесу встановлено з використанням стандартних методів обстеження та підтверджено морфологічно(гістота/абоцитологічно) у всіх пацієнтів. При статистичній обробці матеріалу визначали середнє значення, стандартну похибку середнього, медіану, моду, питому вагу аналізованих показників [2]. Статистичні розрахунки прове-

дено з використанням стандартного забезпечення пакета програм Microsoft Word 2000.

Таблиця 1 Розподіл хворих на РШ IV стадії залежно від віку та статі

СтатьКількість хворихСередній вік (роки)Віковий ін-

тервал (роки)

МедіанаМода
minmax
Чоловіки7357,05 ± 1,3827785866
Жінки8950,46 ± 1,2528745049
Всього16253,43 ± 0,9627785449

 

РЕЗУЛЬТАТИ ТА ЇХ ОБГОВОРЕННЯ

Усередньомув 1 пацієнта відзначали метастазування більшеніжводинорган, як при встановленні діагнозу, так і в процесі подальшого лікування та спостереження(табл. 2). Серед окремих локалізацій Мпершітри місцязаймаютьасцит, Мупечінці та очеревині, питома вага яких сукупно становить 60,94% (табл. 3).

Таблиця 2

Кількість виявлених локалізацій М

Етап встановлення метастазуванняКількістьСередня кількість М у 1 хворого
Мхво-

рих

Первинно (при встановленні діагнозу)3241622
У процесі спостереження37231,61
Всього (при встановленні діагнозу

та спостереженні)

3611622,23

Таблиця 3 Частота метастазування за окремими локалізаціями

 

Локалізація М

 

Первинні М

М, зареєстровані під час спосте-

реження

 

Усі М

кіль-

кість

%кіль-

кість

%кіль-

кість

%
Очеревина з наявніс-

тю асциту

9128,091540,5410629,36
Печінка5416,67718,926116,90
Очеревина5015,4338,115314,68
Парааортальні ЛВ206,1712,70215,82
М Шніцлера206,1725,41226,09
Сальник195,8625,41215,82
Надключичні ЛУ103,0912,70113,05
Легені92,7812,70102,77
Плевральна порожнина

з наявністю плевриту

51,5412,7061,66
Підшлункова залоза41,2300,0041,11
ЛВ селезінкової ар-

терії

30,9312,7041,11
Пупок30,9300,0030,83
Підпахвові ЛУ10,3100,0010,28
М Крукенберга3317,2*311,54*3616,51*
Матка21,08*00,0020,94*
Всього324 37361

*Відсоток відносно кількості М у жінок.

Середній термін моніторінгового спостереження усіх хворих становив 9,64 ± 0,98 міс (від 1 до 92 міс,

медіана — 5, мода — 4), чоловіків — 8,1 ± 1,44 міс

(від 1 до 92 міс, медіана — 5, мода — 4), жінок —

10,9 ± 1,33 міс (від 1 до 79 міс, медіана — 6, мода — 4). Статистично значущої розбіжності у тривалості спостереження чоловіків і жінок немає (р = 0,15). Тому виключена можливість розбіжностей частоти М залежно від статі хворих внаслідок різного термі- ну спостереження.

Залежно від кількості М у одного пацієнта (сукупно при встановленні діагнозу та подальшому спостереженні) отримані та проаналізовані такі дані (табл. 4).

Таблиця 6 Варіанти подвійного метастазування у хворих на РШ IV стадії

Кількість локалізацій МЧоловікиЖінкиОбидві статі
n%n%n%
12331,512123,604427,16
23041,093134,836238,27
31419,182730,344024,69
468,2266,74127,41
500,0033,3731,85
600,0011,1210,62
Усього73100,0089100,00162100,00

Таблиця 4 Розподіл кількості локалізацій М у хворих на РШ IV стадії

 

Комбінація МКількість випадків%
Асцит + очеревина1524,19
Асцит + печінка1117,74
Асцит + М Крукенберга619,36*
ЛВ парааортальні + печінка58,07
Асцит + сальник46,45
Асцит + М Шніцлера34,84
М Крукенберга + печінка39,68*
М Крукенберга + М Шніцлера39,68*
ЛВ надключичні + парааортальні ЛВ23,23
Очеревина + М Крукенберга26,44*
Асцит + надключичні ЛВ11,61
Асцит + парааортальні ЛВ11,61
Асцит + легені11,61
Асцит + плеврит11,61
Надключичні ЛВ + легені11,61
Надключичні ЛВ + М Шніцлера11,61
Легені + печінка11,61
Пупок + М Шніцлера11,61
Усього62

*Відносно кількості жінок.

image

Водночас частота подвійних М суттєво відрізняється залежно від статі хворих (рис. 1).

 

М тільки однієї локалізації зареєстровані лише у 27,16% випадків, тобто на 1 пацієнта з М однієї локалізації припадає 7 хворих з кількістю

М ≥ 2. Це дуже важлива закономірність, що слід враховувати як при обстеженні хворого (пер-

винно і у процесі подальшого спостереження), так і при плануванні лікувальної тактики. При вивченні частоти М однієї локалізації перші два

місця займають М у печінці та очеревині з наявністю асциту (табл. 5). У жінок 3-тє місце нале-

жить М Шніцлера, питома вага яких більше, ніж

питома вага М в яєчниках, що у свою чергу дорівнює питомій вазі М в очеревині. Інші локалізації М відзначають практично однаково часто, як

у чоловіків, так і жінок (від 4,35 до 4,76%). НеÀ

обхідно звернути увагу, що М у ЛВ на останньо-

му і передостанньому місцях.

Таблиця 5

Локалізація МЧоловікиЖінкиОбидві

статі

n%n%n%
Печінка1147,82733,331840,91
Очеревина з наявністю

асциту

939,13523,821431,81
М Шніцлера14,35314,2949,09
Очеревина00,0029,5224,55
М Крукенберга00,0029,5224,55
Парааортальні ЛВ14,3514,7624,55
Надключичні ЛВ00,0014,7612,27
Сальник14,3500,0012,27
Всього23100,0021100,0044100,00

Частота М в одному органі або анатомічній структурі

 

 

 

 

Найчастіше (сумарно в 62,96%) виявляють комбінації з 2 і 23 метастатичних уражень різних органів (див. табл. 4). За наявності М у 2 органах перші 3 місця у хворих обох статей посідають комбінації «асцит + очеревина», «асцит + печінка»,

«асцит + М Крукенберга» (табл. 6). Загальна питома вага цих варіантів серед 19 зареєстрованих становила 51,62%.

Рис. 1. Питома вага комбінацій М у 2 органах і локалізації при РШ IV стадії залежно від статі пацієнтів

У чоловіків перші 3 місця (сукупно 77,3%) займають комбінації «асцит + очеревина», «асцит + печінка», «ЛВ парааортальні + печінка» або «ЛВ надключичні + ЛВ парааортальні». У жінок (сукупно 61,4%) — займають варіанти «асцит + М Крукенберга», «асцит + печінка», «асцит + М Шніцлера» або

«М Крукенберга + М Шніцлера», або «М Крукенберга + печінка». Загалом у чоловіків і жінок за наявності М у 2 органах виявляли 123 метастатичних

ураження (табл. 7). При цьому у жінок і чоловіків перші три місця займали асцит і М у печінці. Суттєвою відмінністю є те, що у жінок 2-ге місце займали М в яєчнику, які відзначали частіше, ніж М у печінці. 4-те місце у жінок — М Шніцлера, на відміну від чоловіків, у яких цій локалізації належить 6-те–7-ме місце. Тобто для жінок, крім ураження печінки й асциту, більш значимим є метастазування у малий таз, на відміну від чоловіків, у яких найчастіше уражуються ЛВ.

Таблиця 7 Рангові місця окремих локалізацій М при подвійному

метастазуванні залежно від статі хворих

Перші три місця також займають варіанти, при яких відбулося одночасне ураження очеревини, печінки, сальника та Дугласового простору (у різних комбінаціях).

При аналізі наявності варіантів метастазування залежно від статі необхідно звернути увагу на те, що перші три місця належить М Крукенберга та Шніцлера (рис. 2). Наявність окремих М суттєво залежить від статі хворих (табл. 9). Так, у жінок 2-ге місце займають М Крукенберга, що виявляють частіше, ніж М в очеревині та печінці. Зберігається, як і при подвійному метастазуванні, частіше метастазування у Дугласів простір у жінок порівняно з чоловіками. М у ЛВ у чоловіків загалом становить 13,05, у жінок — 8,33%. 1-ше місце постійно займає метастатичний асцит. Важливим є те, що ураження підшлункової залози не є пріоритетним у осіб обох статей.

 

image

Локалізація МКількість МРангове

місце

абс.%
Чоловіки
Очеревина з наявністю асциту2337,701
Очеревина1321,312
Печінка1016,393
Надключичні ЛВ58,204 –5
Парааортальні ЛВ58,204–5
Легені23,286–7
М Шніцлера23,286–7
Сальник11,648
Всього61100,00
Жінки
Очеревина з наявністю асциту2032,261
М Крукенберга1422,582
Печінка1016,133
М Шніцлера69,684
Очеревина46,455
Парааортальні ЛВ34,846–7
Сальник34,846–7
Легені11,618
Плевральна порожнина з наявністю плевриту11,618
Всього62100,00

 

 

 

Питома вага одночасного метастатичного ураження трьох локалізацій практично дорівнює пи-

томій вазі М однієї локалізації — 24,69 і 27,16% відповідно (див. табл. 4). 1-ше місце, як у чоловіків, так і у жінок, займає варіант «асцит + очеревина + М Крукенберга» (табл. 8).

Таблиця 8

Варіанти потрійного метастазування у хворих на РШ IV стадії

Локалізація МКількість%
Асцит + очеревина + М Крукенберга414,27*
Асцит + очеревина + сальник410,00
Асцит + очеревина + печінка37,50
Асцит + очеревина + М Шніцлера37,50
Асцит + печінка + сальник37,50
Асцит + М Крукенберга + плеврит25,00
Асцит + М Крукенберга + М Шніцлера27,15*
Асцит + легені + печінка25,00
Асцит + М Крукенберга + ЛВ парааортальні13,57*
Асцит + М Крукенберга + легені13,57*
Асцит + М Крукенберга + матка13,57*
Асцит + М Крукенберга + пупок13,57*
Асцит + ЛВ надключичні + ЛВ підпахвові12,50
Асцит + ЛВ парааортальні + печінка12,50
Асцит + ЛВ селезінкової артерії + підшлункова залоза12,50
Асцит + очеревина + ЛВ парааортальні12,50
Асцит + очеревина + плеврит12,50
Асцит + печінка + підшлункова залоза12,50
М Крукенберга + матка + печінка13,57*
М Крукенберга + печінка + сальник13,57*
Очеревина + М Крукенберга + печінка13,57*
Очеревина + М Крукенберга + сальник13,57*
Очеревина + ЛВ парааортальні + печінка12,50
Очеревина + ЛВ парааортальні + М Шніцлера12,50
ЛВ парааортальні + сальник + М Шніцлера12,50
Усього40 

обох статей

 

*Відносно жінок.

Рис. 2. Питома вага комбінацій М у 3 органи і локалізації при РШ IV стадії залежно від статі хворих

Наявність 4 одночасних осередків метастазування встановлена у 12 пацієнтів (6 чоловіків і 6 жінок). Комбінацію «асцит + очеревина + ЛВ парааортальні + сальник» відзначали у 2 випадках, інші варіан-

image

image

ти — 1. 1-ше місце за питомою вагою у пацієнтів обох статей посідає асцит, М в очеревину — 1-ше– 2-ге місце у чоловіків, і 3-тє – у жінок. У чоловіків 3-тє–6-те місце — М у легенях, печінці, сальнику і метастатичний плеврит (табл. 10). Віддалені М у ЛВ займають останні та передостанні місця.

ма вага М у тих органах, що найменше уражаються при 2, 3 і 4 М.

image image

 

image image

 

image image

image

image

Таблиця 9 Рангові місця окремих локалізацій М при подвійному

image

image

Локалізація МКількість МРангове

місце

абс.%
Чоловіки
Очеревина з наявністю асциту730,431
Очеревина521,742
Печінка313,043
Сальник28,694
ЛВ надключичні14,355–10
ЛВ парааортальні14,355–10
ЛВ підпахвові14,355–10
Підшлункова залоза14,355–10
Плевральна порожнина з наявністю плевриту14,355–10
М Шніцлера14,355–10
Всього23100,00 
Жінки
Очеревина з наявністю асциту1423,331
М Крукенберга1118,332
Очеревина813,333
Печінка711,674
ЛВ парааортальні58,335
Сальник46,676
М Шніцлера35,007
Легені23,3389
Матка23,3389
ЛВ селезінкової артерії11,6710–13
Підшлункова залоза11,6710–13
Плевральна порожнина з наявністю плевриту11,6710–13
Пупок11,6710–13
Всього60100,00

метастазуванні залежно від статі хворих

 

image image

 

image image

 

image image

 

Таблиця 10 Рангові місця окремих локалізацій М при комбінації 4 М

залежно від статі хворих

Локалізація МЧоловікиЖінки
кількістьрангове

місце

кількістьрангове

місце

абс.%абс.%
Очеревина з наявністю

асциту

625,0012625,001–2
Очеревина625,0012520,823
Легені28,333–6
Печінка28,333–628,334
Плевральна порожнина з

наявністю плевриту

28,333–65–9
Сальник28,333–6625,001–2
Надключичні ЛВ вузли14,177–1014,175–9
Парааортальні ЛВ14,177–1014,175–9
Селезінкової артерії ЛВ14,177–10
Підшлункова залоза14,177–10
М Крукенберга14,175–9
Пупок14,175–9
М Шніцлера 14,175–9
Усього24100,0024100,00

Комбінації з 5 М відзначали у 3 хворих, з 6 — у 1. Всі хворі — жінки. Усі комбінації виявляли однократно. При такій кількості локалізацій метастатичних уражень дещо змінюється питома вага М в окремих органах і тканинах. 1-ше місце займає асцит, а 2-ге–4-те з однаковою питомою вагою — М Крукенберга, М у парааортальних ЛВ і печінці (рис. 3). Слід відзначити, що при метастазуванні у 5–6 органів метастатичні ураження ЛВ (у селезінковій артерії та надключичних) та легенях виявляють частіше. Тобто простежується тенденція, що зі збільшенням кількості уражень підвищується пито-

Рис. 3. Питома вага окремих локалізацій М при комбінаціях з 5 і 6 М у жінок

Перед обговоренням особливостей метастазування слід звернути увагу на деякі ознаки дослідженої групи хворих і літературні дані стосовно метастазування при РШ. Кожна з локалізацій злоякісних новоутворень має так звані епідеміологічні піки захворюваності. Для РШ — це віковий інтервал 74–79 років. Крім того, захворюваність на РШ у чоловіків значно вища, ніж у жі- нок [11, 12]. Середній вік хворих, які увійшли до дослідження, становив 53,4 року. Це особи переважно працездатного віку, про що, крім віку, свідчать і показники медіани та моди (див. табл. 1), що вказує на можливість застосовування максимально повного обсягу спеціального лікування, використання якого може обмежуватися не віком хворих, а саме особливостями розповсюдженості злоякісного процесу. Одержані результати підтверджують тезу, що у клінічній практиці лікарі мають справу з лікуванням пацієнтів відносно молодшого віку, ніж середнього популяційного віку епідеміологічного піка захворюваності. Крім того, кількість жінок і чоловіків у групі спостереження майже однакова, що також відрізняється від відомих популяційних закономірностей щодо вищої захворюваності чоловіків на РШ. Слід ще раз зазначити, що критерій добору хворих — тільки IV стадія захворювання. Тобто добір групи був певною мірою випадковим. Отже, обмеженням для вибору лікувальної тактики стають не статево-вікові особливості пацієнтів, а саме задавненість пухлинної хвороби.

У спеціальній літературі обговорюються різні аспекти лімфогенного шляху метастазування при РШ [6, 7, 9]. Насамперед це стосується топографо-анатомічних особливостей лімфатичних колекторів, що важливо для дотримання правил онкологічного радикалізму при хірургічному втручанні [1, 5, 9, 12]. Лімфогенний шлях метастазування при РШ розглядається як один з основних для віддалених метастазів. Зокрема, як стандартні місця віддалених М розглядаються М у ЛВ Вірхова й Айриша (М у підпахвовому ЛВ). У дослідженні питома вага М у ці ЛВ первинно зареєстрованих — 3,4% (з них М Вірхова — 3,09,

М Айриша — 0,31% (див. табл. 3)). Інакше кажучи, при первинному обстеженні хворих під час клінічного огляду питома вага місць можливого лімфогенного метастазування вкрай незначна. Крім цих двох локалізацій, до типових місць метастазування відносять також М Шніцлера, М Крукенберга і М Джозефа (у пупок). Питома вага цих М становила 24,3, з яких 17,2% припадає на М Крукенберга. Тобто питома вага М, що описують як типові при РШ, при первинному обстеженні хворих становила 27,7%. Фактично метастатичне ураження типових місць метастазування відбулося лише у 1 з 4 хворих, яким встановлено діагноз РШ. При цьому питома вага М, доступних для огляду та пальпації без застосування інших методів і засобів обстеження (М Вірхова, М Джозефа, М Айриша), становила 4,33%. Отримані дані з клінічної картини можуть бути ілюстрацією того, чому всі автори розглядають клінічні прояви при РШ як такі, що не мають патогномонічних ознак; симптоми цієї хвороби невиразні, а багато перехресних симптомів, притаманних і іншим хворобам, вкрай ускладнюють диференційну діагностику [8, 9, 5, 12]. Це є насамперед передумовою більш ретельного обстеження пацієнтів, за наявності комплексу клінічних ознак щодо підозри на РШ, з використанням додаткових методів обстеження.

За даними випадків, коли IV стадію захворювання встановили, виходячи з місцевого розповсюдження пухлини, не було. Це можна розглядати під двома кутами зору. По-перше, максимально ретельне обстеження хворих, навіть при місцево фіксованій пухлині, дозволяє виявити віддалені М. По-друге, підставою для встановлення IV стадії може бути не тільки нерезектабельна пухлина, а й випадок, коли пухлина первинно резектабельна, але виконання оперативного втручання обмежує наявність віддалених М. Навіть при резектабельності (з хірургічної точки зору) первинної пухлини, наявність М в одному з органів може принципово змінювати тактику лі- кування. Можливі варіанти, коли при цьому на 1-му етапі проводиться неоад’ювантна терапія (хіміота/або променева), з перспективою подальшого видалення як первинної пухлини, так і солітарного М або після циторедуктивної операції — ад′ювантна хіміотерапія. Такий підхід є дискусійним, але його право на існування може бути обгрунтоване насамперед надзвичайно високим рівнем первинної задавненості при РШ, а також доцільністю паліативних операцій, ризик від яких повинен бути невисоким.

Якщо прийняти такий підхід за можливу лікувальну тактику, слід визначити, яке місце посідають саме солітарні М у загальній структурі метастазування. За даними солітарні М (включаючи і асцит) зареєстровані лише в 27,16%. Це насамперед означає, що на практиці лікарі змушені при-

ймати рішення щодо тактики лікування за наявності множинного метастазування фактично у 3 з 4 хворих на РШ. Наявність метастатичного асциту і дисемінації по очеревині роблять принципово неможливим планування операції за винятком ургентних ситуацій (кровотеча, перфорація, непрохідність). При М у печінці, навіть поодиноких, їх видалення на сьогодні є розділом експериментальної онкологічної хірургії; разом з тим у структурі М в одному органі М у печінці займають 1-ше місце як у чоловіків, так і у жінок (47,82 і 33,3% відповідно). Найбільш часто виявляють М у підшлунковій залозі та дисемінацію по очеревині; у структурі М в одному органі випадків ураження підшлункової залози не встановлено, а питома вага М у очеревину становила 4,55%. З урахуванням такої клінічної ситуації, розширення показань до хірургічного втручання у комплексі з неота ад’ювантною терапією може бути можливим переважно при М у яєчнику і надключичних ЛВ. Це свідчить, що навіть метастазування в окремий орган може суттєво обмежувати або змінювати планування хірургічного втручання з використанням неоад’ювантних підходів.

Слід звернути увагу ще на одну важливу особливість, притаманну групі хворих з М в одному органі. При подальшому спостереженні у цій групі не зареєстровані додаткові М. Ці дані власного дослідження можно віднести до теми «М з первинної пухлини» і «М з М». Але ці питання є фундаментальною проблемою онкології та виходять далеко за тему даного дослідження.

Аналізуючи дані про метастатичне ураження 2 локалізацій, слід звернути увагу на те, що комбі- нація «асцит + М Крукенберга» займає 3-тє місце. При цьому М Крукенберга у жінок виявляють часті- ше, ніж М у печінці та дисемінацію по очеревині. М Шніцлера у жінок посідає 4-те місце, на відміну від чоловіків, у яких ця локалізація лише на 6–7-му місцях. Принципово така сама картина і при потрійному метастатичному ураженні. У комбінаціях потрійних М перші місця (загалом 78,5%) посідають різні варіанти поєднань з М у печінці, яєчнику, очеревині, сальнику, Дугласовому прості- ру і асцитом. У жінок при потрійному метастазуванні М Крукенберга також виявляють найчастіше, поступаючись лише метастатичному асциту. Ураження ЛВ, у тому числі парааортальних, як у жінок, так і у чоловіків, є поодинокими випадками. При одночасній наявності 4 локалізацій М закономірності у комбінаціях не простежується. Перші місця, як і в інших варіантах, займають М в очеревині та асцит. М Крукенберга у жінок зміщується на 5–9-те місце, а М у сальники — на 1-ше–2-ге. У чоловіків часті- ше реєструють М у легенях і метастатичний плеврит, що переміщуються на 3–6-те місце. Тобто при збільшенні одночасної кількості М відбуваються і певні зміни у частоті ураження окремих органів. Зокрема, М у легенях і метастатичний плеврит не

розглядають як ті, що часто виявляють [1, 6, 12], однак при зростанні множинності саме ці (відносно рідкі при РШ М) визначають формування метастатичного комплексу.

Слід звернути увагу на ще одну важливу закономірність. Практично всі автори вказують увагу на значення лімфогенного шляху метастазування при РШ. Встановлено, що М у ЛВ не займають провідних місць ні як самостійні, ні в різних комбінаціях. Навіть М в анатомічно близьких до первинної пухлини парааортальних ЛВ становлять лише 5,8, ЛВ по ходу селезінкової артерії — 1,1%. Стосовно більш віддалених від первинної пухлини ЛВ (підпахвових і надключичних) показники ще нижче — у 0,28 і 3% відповідно. При цьому провідні місця займають асцит, М в очеревині й яєчнику. Такі тенденції можуть свідчити про пріоритет контактного шляху метастазування. У контексті цього можна поставити питання про пріоритети лікувальної тактики у хворих на РШ. Зокрема, про використання внутрішньоочеревинної ХТ не тільки при наявності у пацієнтів метастатичного асциту, але і як провідної методики ад’ювантної ХТ після радикальних резекцій з приводу РШ.

ВИСНОВКИ

  1. Перші рангових місця за частотою метастазування при РШ посідають — асцит (29,36%), М в печінці (16,9%), очеревині (14,68%), їх сукупна питома вага становить 60,94%.
  2. При встановленні діагнозу РШ IV стадії, М в одному органі реєструються у 27,16% випадків, в інших 72,84% відзначають від 2 до 6 віддалених М. Найчастіше одночасно виявляють М у 2 і 3 органах.
  3. Наявність М Вірхова, Крукенберга, Шніцлера, Айриша, Джозефа відзначають лише у 26,79% випадків серед 15 проаналізованих локалі- зацій метастазування. При цьому на М Крукенберга припадає 16,51%. Ці закономірності можуть бути підставою до розширення показань до використання додаткових методів діагностики при обстеженні пацієнтів з підозрою на РШ.
  4. Питома вага М у ЛВ становить 0,28–5,8%; вага М в очеревині, печінці, М Крукенберга, М Шніцлера, асцит перевищує 70%. Це може свідчити про пріоритетність при захворюванні на РШ контактного шляху метастазування.
  5. Питома вага М у підшлунковій залозі, легенях, метастатичного плевриту становить 1,1– 2,8%. Частота метастазування в ці органи підвищується при збільшенні кількості метастатично уражених органів і анатомічних утворень.
  6. Отримані дані слід враховувати при обстеженні пацієнтів з підозрою на РШ, а також для розширення показань до використання методики внутрішньоочеревинного введення хіміопрепаратів.

ЛІТЕРАТУРА

  1. Василенко ВХ, Раппопорт СИ, Сальман ММ и др. Опухоли желудка. М: Медицина, 1989: 288.

  2. Двойрин ВВ, Клименков АА. Методика контролируемых клинических испытаний. М: Медицина, 1985: 144.

  3. Медведева ЮЕ, Алешкина ТН, Вашакмадзе ЛА и др. Внутрибрюшинная химиотерапия у больных распространенным раком желудка с использованием полимерлекарственных комплексов. http://www.rmj.ru.

  4. Неред СН. Интраперитонеальная химиотерапия при раке желудка. http://www.rmj.ru.

  5. Никулин МП, Сельчук ВЮ. Рак желудка. http://www. rmj.ru.

  6. Онкология / Под ред НН Трапезникова, Ш Экхардта /

    М: Медицина, 1981: 281–300.

  7. Онкологія / За ред БТ Білинського, ЮМ Стернюка, ЯВ Шпарика / Львів: Медицина світу, 1998: 127–39.
  8. Справочник по гастроэнтерологии / Под ред ВХ Василенко / М: Медицина, 1976: 69–75.
  9. Справочник по онкологии / Под ред БЕ Петерсена /

    М: Медицина, 1974: 424–34.

  10. Федоренко ЗП, Бондар СВ, Войкшнарас ОБ и др. Злоякісні новоутворення в Україні в 1993–1995 рр. МОЗ Украї- ни, Український НДІ онкології та радіології, Національний канцер-реєстр України, К, 1996: 103.

  11. Федоренко ЗП, Гулак ЛО, Горох ЄЛ и др. Рак в Україні 2002–2003. Захворюваність, смертність, показники діяльності онкологічної служби. Бюл Націон канцер-реєстру України. 2004; (5): 94 с.

1 2 . Ч ё р н ы й В А . Р а к ж е л у д к а . С п р а в о ч н и к по онкологии / Под ред СА Шалимова, ЮА Гриневича, ДВ Мясоедова / К: Здоров’я, 2000: 398–408.


Без комментариев » Добавить комментарий