ФАКТОРИ РИЗИКУ РОЗВИТКУ ТРОМБО-ГЕМОРАГІЧНИХ УСКЛАДНЕНЬ У ПАЦІЄНТІВ З МІЄЛОПРОЛІФЕРАТИВНИМИ НОВОУТВОРЕННЯМИ

Ніколаєнко-Камишова Т.П.¹, Шевцова А.І.¹, Бебешко В.Г.²

• ¹Державний заклад «Дніпропетровська медична академія МОЗ України», Дніпро, Україна
• ²Науковий центр променевої медицини Національної академії медичних наук України, Київ, Україна

Стаття присвячена актуальній проблемі онкогематології — діагностиці, профілактиці та лікуванню тромбо-геморагічних ускладнень (ТГУ) у пацієнтів з Ph-негативними мієлопроліферативними новоутвореннями (МПН). Мета: визначення стану дезінтеграційних процесів у системі гемостазу при формуванні ТГУ у пацієнтів з МПН; розроблення нових алгоритмів діагностики і профілактики тромботичних станів. Об’єкт і методи: обстежено 120 пацієнтів із МПН: 33 — зі справжньою поліцитемією (СП), 78 — з первинним мієлофіброзом (ПМФ), 9 — з есенціальною тромбоцитемією. Групу порівняння становили 95 пацієнтів з атеросклеротичним ураженням судин нижніх кінцівок. У сироватці крові хворих визначали рівень і активність білків гострої фази запалення, адгезивних молекул, матриксних металопротеїназ (ММР), наявність мутації V617F в гені JAK2. Результати: у 16 пацієнтів із МПН виявлена мутація V617F в гені JAK2, у 11 JAK2-позитивних пацієнтів в анамнезі були судинні ускладнення. Майже у всіх пацієнтів з ПМФ у складі альфа-кислого глікопротеїну (АКГП) виявлені фрагменти з молекулярною масою 84 і 126 кДа, представлені поліантенними гліканами з високим рівнем сіалування. У сироватці крові пацієнтів із МПН, які мали геморагічні ускладнення, рівень біантенних гліканів був значно підвищений. Для пацієнтів з СП характерними були наявність термінальної фукози у складі О-гліканів фібронектину та мутація V617F в гені JAK2. При МПН зниження вмісту фібронектину у сироватці крові супроводжувалося зниженням його активності за рахунок посиленої фрагментації — фрагментів з м.м. від 15 до 200 кДа: 220–180 кДа, 165 і 58 кДа, 190 і 28 кДа, 19–15 кДа, що пояснюється змінами у структурі молекули (розгалужені глікани). Зниження рівня фібронектину в сироватці крові корелювало зі зменшенням його функціональної активності. У хворих на МПН з ТГУ виявлений прямий кореляційний зв’язок між підвищенням рівня АКГП і високою активністю ММР-9, що підтверджує роль активованих нейтрофілів у формуванні тромботичного стану. Висновок:­ дослідження складу гліканів у сироватці крові хворих на МПН дозволило з’ясувати джерела синтезу основних компонентів, що впливають на механізми розвитку ТГК; визначити роль та послідовність дії активованих клітин-нейтрофілів та тромбоцитів у ініціації механізмів згортання крові. Пацієнти із проявами мікроциркуляторних порушень та відповідними змінами лабораторних показників потребують ретельного прогностичного оцінювання, постійного моніторингу клінічного та лабораторного стану з корекцією лікування.