ПРОГНОСТИЧНЕ ЗНАЧЕННЯ МОНОСОМНОГО КАРІОТИПУ ПРИ ГОСТРІЙ МІЄЛОЇДНІЙ ЛЕЙКЕМІЇ У ДОРОСЛИХ

Кароль Ю.С., Логінський В.Є., Лук’янова А.С., Шалай О.О., Вальчук М.О., Ванько І.С., Зотова О.В.

Мета: оцінка частоти, діагностичного та прогностичного значення моносомного каріотипу (МК) у дорослих, хворих на гостру мієлоїдну лейкемію (ГМЛ), та визначення найбільш поширених моносомій, задіяних у МК. Об’єкт і методи: цитогенетичні дослідження клітин кісткового мозку та/або периферичної крові проведено у 116 нелікованих дорослих пацієнтів із ГМЛ (віком від 18 до 85 років, серед них 70 (60%) чоловіків і 46 (40%) жінок). Використовували метод класичної цитогенетики (GTG) та флуо­ресцентну in situ гібридизацію (FISH). Результати: хромосомні аномалії різного характеру виявлено у 68 (59%) хворих. З урахуванням цитогенетичних аномалій хворих на ГМЛ класифіковано на 3 групи ризику: зі сприятливими цитогенетичними маркерами [t(8;21)(q22;q22), t(15;17)(q22;q11-21) та inv(16)(p13q22)/t(16;16)(p13;q22)]; проміжного ризику без прогностично значущих маркерів; із несприятливими факторами прогнозу [моносомії 5 і 7, делеції 5q і 7q, перебудови 3q і 17p, t(9;22)(q34;q11), комплекс­ний каріотип та МК]. МК виявлено у 7 (6%) пацієнтів. У 2 (29%) випадках спостерігали одну аутосомну моносомію, у 5 (71%) — ≥ 3. Серед хворих на ГМЛ з МК в 1 (14%) пацієнта виявлено лише моносомії, а у 6 (86%) хворих одночасно з моносоміями відмічали також структурні перебудови. Найпоширенішими моносоміями були: -5 (71%), -16 (57%), -7 (43%) та -17 (43%). Пацієнтів з МК віднесено до нової цитогенетичної категорії ГМЛ — з дуже поганим прогнозом. Усі ці хворі прожили не більше 4 міс (медіана виживаності становила 1 міс). Висновки: цитогенетичні аномалії різного характеру виявлено у 59% дорослих пацієнтів із ГМЛ. Цитогенетичні методи рекомендовано включити у стандарти обстеження хворих на ГМЛ для діагностики, прогнозування перебігу хвороби та підбору оптимальної тактики лікування.



Без коментарів » Додати коментар