Досвід профілактики та лікування при залізодефіцитних анеміях у післяопераційних хворих на злоякісні пухлини жіночих статевих органів

За даними літератури при злоякісних пухли­ нах жіночих статевих органів найчастішим усклад­ ненням комбінованого та комплексного лікування є хронічні залізодефіцитні анемії, що діагностують у 75–80% хворих. Особливу увагу необхідно зверта­ ти на адекватну корекцію анемії у передоперацій­ ний період та відповідну підготовку до хірургічних втручань при онкогінекологічній патології, врахо­ вуючи те, що анемічні ускладнення, які виникають при розширених екстирпаціях матки з додатками за методом Вертгейма та при комбінованих операціях циторедуктивного характеру з видаленням вторин­

них пухлин зі стінок кишечнику та сечового міху­ ра, можуть призводити до небажаного відкладання строків початку проведення хіміотерапевтичного лі­ кування та променевої терапії (ПТ).

Об’єкт і методи. За даними огрметодвідділу Чер­ каського обласного онкологічного диспансеру за останні 3 роки (2004–2006 рр.) виявлено 620 первин­ них хворих на злоякісні пухлини жіночих статевих органів, з них прооперовано 470 жінок, що стано­ вило 75,8%, причому в різні роки картина мала не­ значні коливання та відзначали тенденцію до підви­ щення відсотка пацієнток, що отримали хірургічне лікування: 2004 р. — виявлена 171 первинна хво­ ра онкогінекологічного профілю, прооперовано 118 жінок (69,0%), у 2005 р. — 230 хворих, 169 про­

оперовано (73,5%), у 2006 р. — 219 хворих, 183 про­

оперовано (83,6%). Найчастішим ускладненням у післяопераційний період були вторинні анемії лег­ кого та середнього ступеня важкості, що відзначали в середньому у 75,7% випадків, такі хворі отримува­ ли стандартну гемостимулювальну терапію препара­ тами заліза (per os або в/в), вітаміни групи В.

Результати. Досліджувану групу становили 23 па­ цієнтки віком 27–54 роки з діагнозом «рак шийки матки» (РШМ) ІА2–ІВ2 стадії, яких на першому ета­ пі комбінованого лікування прооперували в об’ємі розширеної екстирпації матки з додатками за мето­ дом Вертгейма. Усі хворі отримували рекомбінант­ ний еритропоетин людини — препарат Епобіокрін (ЗАТ «Біофарма») у дозі 100–300 МО/кг через день за 10 днів до хірургічного втручання і протягом 4– 6 днів після. Гематологічні показники на фоні такої профілактичної антианемічної терапії коливались у межах норми у більшості хворих — 20 жінок (87%) і лише у 3 з них (13%) відзначені прояви вторинної анемії легкого ступеня.

Висновки. Таким чином, наведені дані свідчать

про користь застосування препаратів рекомбінант­ ного еритропоетину людини для адекватної корекції анемії за рахунок стимуляції еритропоеза, що виклю­чає необхідність проведення гемотрансфузій у післяо­пераційний період у хворих онкогінекологічного про­філю, суттєво знижує ризик передачі трансмісивних інфекцій та значно покращує якість життя таких па­ цієнтів, дозволяє вчасно провести їм променеву те­ рапію та хіміотерапевтичне лікування.