Зниження токсичності хіміотерапії у хворих на рак яєчника ІІІ–ІV стадії за допомогою сірковмісного ентеросорбенту к-2-9
Протипухлинні препарати зумовлює токсичні пошкодження життєвоважливих органів з порушенням їх функціонального стану. Востанні роки важливе значення набуло застосування ентеросорбентів при проведенні хіміотерапевтичного лікування хворих онкологічного профілю.Застосування ентеросорбентів може при водити до підвищення дії протипухлинних препаратів, при цьому суттєво знижуючи їх токсичність.
Об’єкт і методи. Обстежили 24 хворих на рак яєч ника (РЯ) ІІІ–ІV стадії, які одержували ад’ювантну хіміотерапію (ХТ) без сорбенту, та 22 хворих цієї гру пи при повторному курсі ХТ з сірковмісним сорбен том на полімерній основі К29. Контрольну групу становили 10 жінок без пухлинного процесу. Серед ній вік хворих на РЯ становив 53,1 року та контроль ноїгрупи — 53,04. Поліхіміотерапію(ПХТ) проводили із застосуванням препаратів платини, доксорубіцину, циклофосфаміду, метотрексату, флуороурацилу; хворі приймали сорбент перорально до введення цитоста тиків з розрахунку 0,5 г на 1 кг ваги і на наступну добу після закінчення курсу ХТ. Функціональний стан мо нооксигенезної системи в організмі визначали за фармакінетикою антипірину, оскільки останній метаболізується у монооксигеназній системі печінки і є індикатором активності цитохрому Р450. Атипіриновий тест проводили до ХТ і на 2гу–3тю добу після неї. Антипірин приймали перорально із розрахунку 14 мгна 1 кг ваги хворої. Забор крові проводили о 7й годині ранку
перед прийомом антипірину, далі о 10, 13, 16, 19, 23й та 7й годині ранку наступного дня.
Концентрацію антипірину визначали у сироват ці крові спектрофотометрично на спектрофотометрі СП42 («Красногвардеец», СанктПетербург, Росія).
Таблиця Вплив ентеросорбенту К-2-9 на фармакокінетичні параметри
антипірину у пацієнтів з РЯ після ХТ
Фармакокінетичні параметри антипірину | Контрольна група | Хворі на РЯ | ||
До ХТ | Після ХТ | |||
Без сор- бенту | Із сорбен- том | |||
t | 4,5 ± 0,36 | 8,3 ± 0,7 | 11,7 ± 0,56 | 6,8 ± 0,44 |
АUG | 1,6 ± 61,1 | 2,3 ± 0,2 | 3,5 ± 0,16 | 2,1 ± 0,15 |
Vо | 60,5 ± 5,6 | 78,1 ± 7,2 | 74,5 ± 5,8 | 65,7 ± 7,9 |
Ка | 0,36 ± 0,08 | 0,4 ± 0,09 | 0,5 ± 0,05 | 0,37 ± 0,035 |
t – період напіввиведення антипірину; АUG – площа під фармакокінетичною кривою; Vо – об’єм розподілу препарату в крові на момент його введення; Ка – константа всмоктування у травному каналі.
Усі показники визначали методами лінійної регресії за ПЕВМ SВМ 286. Статистичну обробку проводили з використанням критерію Стьюдента.
Результати. Дані проведених досліджень показали, що основні фармакокінетичні параметри антипірину (t, AUG, Vo достовірно (р < 0,05) відрізняється у здоро вих людей та хворих на РЯ, де відбувається збільшен ня t у середньому на 84%, AUG — 42%, Vо — 29%. При цьому константа всмоктування антипірину є практич но сталою у здорових і хворих, що зумовлено особливостями фармакокінетики антипірину і є важливим моментом при аналізі результатів дослідження.
Введення цитостатиків суттєво впливає на функціонування монооксигенозної системи печінки, що проявляється у зміні фармакокінетики антипірину. Після ХТ у хворих на РЯ встановлено достовірне (р < 0,05) збіль шення t більш як на 40%, AUG — 52,2%.
Включення до схеми лікування ентеросорбенту К29 змінює фармакокінетичні параметри антипірину після поліхіміотерапії. Так, t у хворих на РЯ не тільки не збільшується, а має тенденцію до зменшення, не змінюються інші фармакокінетичні параметри,при цьому зменшення t більш як на 27%, та AUG — 40% має достовірний характер (р < 0,05).
Висновки. Таким чином застосування сірковмісно гоентеросорбенту К29 на полімерній основі при ПХТ хворих на РЯ зумовлює захист цитохром Р450залеж ної системи монооксигеназ і покращує антитоксич ну функцію печінки, що дає можливість знизити ток сичність ХТ.
Без коментарів » Додати коментар