МЕДИЧНІ ТА РАДІОБІОЛОГІЧНІ АСПЕКТИ ПРОМЕНЕВИХ УСКЛАДНЕНЬ У ХВОРИХ ОНКОГІНЕКОЛОГІЧНОГО ПРОФІЛЮ

Е.А. Дьоміна, Ю.В. Думанський
Інститут експериментальної патології, онкології і радіобіології ім. Р.Є. Кавецького НАН України, Київ, Україна

DOI: https://doi.org/10.15407/oncology.2023.01.009

Мета: аналіз даних літератури щодо причин виникнення та особли­востей віддалених ускладнень променевої терапії онкогінекологічних хворих; дослідження частоти та спектру спонтанних аберацій хромосом у лімфоцитах периферичної крові хворих онкогінекологічного профілю (рак тіла та шийки матки) до початку променевої терапії. Об’єкт і методи: тест система лімфоцитів периферичної крові з метафазним аналізом аберацій хромосом 32 первинних онкогінекологічних хворих (група дослідження) та 30 умовно здорових донорів (група порівняння). Обстеження хворих виконане до початку променевої терапії. Результати: на основі аналізу даних літератури окреслено шлях до персоніфікованого підходу щодо планування променевої терапії хворим онкогінекологічного профілю, лікування яких ускладнюється за рахунок променевих уражень з боку органів і тканин малого тазу. Детально розглянуто клінічні та радіобіологічні аспекти формування променевих ускладнень, обґрунтовано пошук генетичних показників для виявлення хворих з високим ризиком роз­ витку променевих ускладнень. Результати цитогенетичних обстежень хворих на рак ендометрію та рак шийки матки близькі та свідчать про підвищення частоти спонтанних аберацій хромосом у 6 разів порівняно з популяційним показником. У спектрі хромосомних перебудов реєструються складні зміни, що нехарактерні для спонтанного рівня аберацій у здорових донорів, а також підвищений рівень аберацій хроматидного типу. Висновки: підвищений рівень спонтанних аберацій хромосом у Т­лімфоцитах онкогінекологічних хворих та переважання у спектрі зареєстрованих хромосомних перебудов аберацій хроматидного типу свідчать про те, що до початку променевої терапії у здорових клітинах формується генетична нестабільність, яка прогнозує ризик віддалених променевих ускладнень, у тому числі виникнення вторинних пухлин радіа­ційного ґенезу. Обстеження хворих з використанням цитогенетичного тесту забезпечить найбільш обґрунтоване заключення про індивідуальну радіочутливість пацієнтів до початку променевої терапії та сприятиме підвищенню її ефективності, а також поліпшенню якості життя.

Ключові слова: променеві ускладнення,  онкогінекологічні хворі, Т­лімфоцити крові, аберації хромосом, радіочут­ ливість, прогностичні показники.

Посилання

1. Fedorenko Z, Goulak L, Goroch E, et al. Cancer in Ukraine, 2004–2005. Incidence, mortality, activities of oncological Bull Natl Cancer Registr Ukr; Kyiv, 2006; 7: 96 p. (in Ukrainian).
2. Fedorenko Z, Goulak L, Michailovich Yu, et al. Cancer in Ukraine 2019–2020. Morbidity, mortality, indicators of the oncology service Bull Natl Cancer Register Ukr; Kyiv, 2021; 22: 136 p. (in Ukrainian).
3. Mano M, Kerr Optimal therapy for relapsed carcinoma of the cervix after primary chemoradiation. J Clin Oncol 2004; 22 (24): 5021–2. doi: 10.1200/JCO.2004.04.283.

4. Ryu HS, Chun M, Chang K-H, et al. Postoperative adjuvant concurrent chemoradiotherapy improves survival rates for higt-risk, early stage cervical cancer patiente. Gynecol Oncol 2005; 96 (2): 490–5. doi: 1016/j.ygyno.2004.10.038.
5. Bhatla N, Aoki D, Sharma DN, et al. Cancer of the cer- vix Int J Gynecol Obstet 2018; 143 (2): 22–36. doi: 10.1002/ij o.12611
6. Ivankova VS, Domina EA. Problems of tumor resistance in radiation oncology (сlinical and radiobiological aspects). Kyiv: Zdorov’ya, 201 192 p. (in Russian).
7. Lerouge D, Touboul E, Lefranc JP, et al. Preoperative con- current radiation therapy and chemotherapy for operable bulky cartinomas of uterine cervix stages IB2,IIA, and with proximal parametrial invas Cancer Radiother 2004; 8 (3): 168–77. doi: 10.1016/j.canrad.2004.02.002.
8. Eisenhauer EA, Therasse P, Bogaerts J, et al. New response evaluationcriteria in solid tumors: revised RECIST guide- line (version1.1). Eur J Cancer 2009; 45 (2): 228–4 doi: 10.1016/j.ejca.2008.10.026.
9. Semikoz NG, Shlopov V Radiation pathomorphosis of organs and tissues of the small pelvis in the treatment of cancer of the body and cervix. Donetsk: Kitis, 2000. 152 p. (in Russian).
10. Dynnyk OB, Kovalenko YuM, Sharmazanova OP. Problems of diagnostic radiology in Ukraine and ways to solve Radiolohichnyy visnyk: inform.-analit. byul. 2022; 80–81 (1–2): 26–30.
11. Radiation therapy in the treatment of cancer. Practical guide. Chapman& Hall, 2-6 Boundary Row, London SE 1 8 HN, UK, 338 p. (in Russian).
12. Domina Expediency on using radiomitigators in radiation therapy of cancer patients. Journal of science. Lyon 2020; 1 (10): 7–11 (in Russian).
13. Domina E, Philchenkov A, Dubrovska A. Individual Response to Ionizing Radiation and Personalized Crit Rev Oncog 2018; 23 (1–2): 69–92. doi: 10.1615/CritRev Oncog.2018026308.
14. Domina EA. Early and late radiation effects in healthy tissues of oncologic patients under therapeutic irradiations. Probl Radiac Med Radiobiol 2017; 22: 23–7. PMID:
15. Gasinska A, Fowler JF, Lind BK, Urbanski K. Influence of overall treatment time and radiobiological parameters on biologically eff ive doses in cervical cancer patients treated with radiation therapy Acta Oncol 2004; 43 (7): 657–66. doi: 10.1080/02841860410018511.
16. Domina EA. Radiogenic cancer: epidemiology and primary Kyiv: Naukova dumka, 2016. 196 p. (in Rus- sian).
17. Zwaans BM, Nicolai HG, Chancellor MB, Lamb Chal- lenges and opportunities in Radiation-induced Hemorrhagic Cystitis. Rev Urol 2016; 18 (2): 57–65. doi: 10.3909/ riu0700.

18. Kiechle JE, Kim SP, Yu JB, et a Economic burden as- sociated with hospitalization for radiation cystitis: Results from a statewide inpatient database. Urol Pract 2016; 3 (6): 437–42. doi: 10.1016/j.urpr.2015.10.007.
19. Mikhailenko VM, Domina EA, Ivankova VS, et al. Features of oxidative metabolism and genetic disorders in peripheral blood lymphocytes of primary cervical cancer Exp Oncol 2022; 44 (3): 227–33. doi: 10.32471/exp-oncology. 2312-8852.vol-44-no-3.18486.
20. Kopitsa NP, Rodionova YuV, Titarenko NV, et al. Features of damage to the cardiovascular system in COVID-19. Science Rise: Medical Science 2020; 3 (36): 4–12. doi: 115587/2519-4798.2020.204011. (in Russian).
21. Domina EA, Druzyna MO, Ryabchenko Individual hu- man radiosensitivity. Kyiv: Logos, 2006: 126 p. (in Ukrai- nian).
22. Chekhun VF, Domina EA. Can SARS-CoV-2 change indi- vidual radiation sensitivity of the patients recovered from COVID-19? (experimental and theoretical background). Exp Oncol 2021; 43 (3): 277–80. doi: 32471/exp-oncology. 2312-8852.vol-43-no-3.16554.
23. Ke G, Liang L, Yang JM, et al. MiR-181a confers resistance of cervical cancer to radiation therapy through targeting the pro-apoptotic PRKCD Oncogene 2013; 32 (25): 3019–27. doi: 10.1038/onc.2012.323.
24. Azria , Ozsahin M., Kramar A, et al. Single nucleotide polymorphisms, apoptosis, and the development of severe late adverse eff after radiotherapy. Clin Cancer Res 2008; 14 (19): 6284–8. doi: 10.1158/1078-0432.CCR-08- 0700.
25. Lacombe J, Azria D, Mange A, Solassol Proteomic ap- proaches to identify biomarkers predictive of radiotherapy outcomes. Expert Rev Proteomics 2013; 10 (1): 33–42. doi: 10.1586/epr.12.68.
26. Halimi M, Asghari SM, Sariri R, et al. Cellular response to ionizing radiation: a microRNA Int J Mol Cell Med 2012; 1 (4): 178–84. PMID: 24551775.
27. Cellini F, Morganti AG, Genovesi D, et al. Role of micro- RNA in response to ionizing radiations: evidences and po- tential impact on clinical practice for Mo- lecules 2014; 19 (4): 5379–401. doi: 10.3390/molecules 19045379.
28. de Candia P, Torri A, Pagani M, Abrignani Serum micro- RNAs as biomarkers of human lymphocyte activation in health and disease. Front Immunol. 2014; 5: 43. doi: 10. 3389/fi 14.00043.
29. Berezhnaya NM, Chekhun VF. Immunology of malignant Kyiv: Nauk. Dumka, 2005. 792 p. (in Russian).