ПОРІВНЯЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РЕЗУЛЬТАТІВ ЕНДОСКОПІЧНОГО І ЦИТОМОРФОЛОГІЧНОГО МЕТОДІВ У ДІАГНОСТИЦІ РАКУ ШЛУНКА ЗА ДАНИМИ ІВАНО- ФРАНКІВСЬКОГО ОКОД ЗА 10 РОКІВ
Костінський І.Ю., Хананаєв Л.І., Романчук В.Р., Гончар В.Г., Юркевич Є.М., Дяків Б.П., Мицак М.Й.
Проведено зіставлення результатів ендоскопічного і цитологічного методів дослідження в діагностиці при підозрі на рак шлунка (293 випадки) та раку шлунка (1223 випадки) за 10 років (1992–2001 рр). Результати цитологічних досліджень були зіставлені з гістологічними даними. Ураження шлунка відзначали в усіх вікових групах – від 20–29 (поодинокі випадки) до 70 років і старше; із віком кількість уражень раком шлунка збільшувалася. Для встановлення точного діагнозу з подальшим призначенням адекватного лікування слід комплексно застосувати ендоскопічний, цитоморфологічний, гістологічний методи дослідження.
Серед злоякісних новоутворень різної локалізації одне із перших рангових місць у структурі захворюваності в Україні посідає рак шлунка (РШ) [3, 6, 9, 10]. Питання ранньої діагностики РШ займає важливе місце в дослідженнях онкологів [5, 8, 11, 13, 15, 17]. На-
дається [9, 12, 14] важливе значення факторам ризику розвитку РШ, серед яких виділяють ті захворювання, які супроводжуються дисплазією епітелію. На думку авторів [1], дисплазія епітелію шлунка ІІІ ступеня є передпухлинним процесом, який не здатний до регресу, і на відміну від дисплазій легкого і помірного ступеня, є однією з ранніх форм РШ, яка потребує оперативного лікування. Основними об’єктивними методами діагностики різноманітних патологічних процесів у слизовій оболонці стінки шлунка є ендоскопічні, цитоморфологічні та рентгенологічні [2, 4, 5, 8].
Мета дослідження — зіставлення результатів ендоскопічного і цитологічного методів у діагностиці РШ та порівняння даних цитологічних і патогістологічних досліджень.
Вивчений матеріал від 1516 пацієнтів з підозрою на РШ (293) і діагностованим РШ (1223) віком від 20 до 70 років і старше; чоловіків — 1169, жінок — 347.
В ендоскопічному кабінеті Обласного клінічного онкологічного диспансеру за допомогою фіброгастроскопії забирали матеріал зі слизової оболонки шлунка (1–3 ділянки), готували мазки, які направляли в цитологічний відділ клініко-діагностичної лабораторії. Мазки забарвлювали за методом Паппенгей-
ма, цитологічну оцінку проводили згідно з Цитологічною класифікацією пухлин [16]. Для гістологічного дослідження шматочки тканини фіксували у нейтральному 10% формаліні, заливали в парафін, готували мікротомні зрізи (5–7 мкм товщиною), забарвлювали гематоксиліном-еозином (433 випадки).
При ендоскопічному дослідженні у 293 випадках встановлено діагноз «підозра на рак шлунка» (табл. 1). При їх цитологічному дослідженні діагностовано РШ у 48 (16,4%) випадках у вікових групах 40–49; 50–59; 60–69 і 70 років і старше. Доброякісний процес виявлено у 206 (70,4%) випадках. Неінформативними були 10 (3,4%) мазків.
РШ ендоскопічно діагностовано у 1223 осіб, із них найменшу кількість випадків ураження РШ виявлено у 11 осіб віком 20–29 років, найбільшу (766) — віком 60–69 та 70 років і старше (табл. 2). У 364 (29,7%) випадках цитологічно зміни покривноямкового епітелію характеризувалися як доброякісні; у 77 (6,3%) випадках зроблено цитологічний висновок «підозра на РШ». Діагноз РШ цитологічно і ендоскопічно підтверджено у 701 (57,32%) випадку. Неінформативні мазки становили 6,7%.
У кожній віковій групі виявлено злоякісні ураження шлунка, кількість яких збільшувалася з віком до 69 років, а в групі 70 років і старше значно зменшилась, що відповідає даним інших авторів [7, 12]. Проведено зіставлення ендоскопічних діагнозів, цитологічних і гістологічних висновків (рисунок), які свід-
Таблиця 1
Порівняльна характеристика випадків підозри на РШ за результатами ендоскопічних і цитоморфологічних досліджень
Вік пацієнтів, років | Ендоскопічний діагноз | Цитологічний висновок | ||||||||
Підозра на РШ | Доброякісний процес | Підозра на РШ | РШ | Неінформативний мазок | ||||||
Абс. | % | Абс. | % | Абс. | % | Абс. | % | Абс. | % | |
20–29 | 6 | 2,0 | 4 | 1,4 | 1 | 0,3 | 0 | 0,0 | 1 | 0,3 |
30–39 | 25 | 8,5 | 21 | 7,2 | 3 | 1,0 | 0 | 0,0 | 1 | 0,3 |
40–49 | 48 | 16,4 | 34 | 11,6 | 3 | 1,0 | 9 | 3,1 | 2 | 0,7 |
50–59 | 86 | 29,4 | 62 | 21,2 | 11 | 3,8 | 7 | 2,4 | 6 | 2,0 |
60–69 | 88 | 30,0 | 60 | 20,5 | 9 | 3,1 | 19 | 6,5 | 0 | 0,0 |
≥70 | 40 | 13,7 | 25 | 8,6 | 2 | 0,7 | 13 | 4,4 | 0 | 0,0 |
Разом | 293 | 100,0 | 206 | 70,4 | 29 | 9,9 | 48 | 16,4 | 10 | 3,4 |
Порівняльна характеристика ендоскопічних і цитологічних досліджень при ендоскопічному діагнозі РШ
Таблиця 2
Вік пацієнтів, років | Ендоскопічний діагноз | Цитологічний висновок | ||||||||
РШ | Доброякісний процес | Підозра на РШ | РШ | Неінформативний мазок | ||||||
Абс. | % | Абс. | % | Абс. | % | Абс. | % | Абс. | % | |
20–29 | 11 | 0,9 | 4 | 0,3 | 1 | 0,1 | 4 | 0,3 | 2 | 0,2 |
30–39 | 45 | 3,7 | 19 | 1,5 | 5 | 0,4 | 15 | 1,2 | 6 | 0,5 |
40–49 | 131 | 10,7 | 54 | 4,4 | 8 | 0,6 | 60 | 4,9 | 9 | 0,7 |
50–59 | 270 | 22,1 | 95 | 7,8 | 19 | 1,5 | 144 | 11,8 | 12 | 1,0 |
60–69 | 525 | 42,9 | 131 | 10,7 | 33 | 2,7 | 321 | 26,2 | 40 | 3,3 |
≥70 | 241 | 19,7 | 61 | 5,0 | 11 | 0,9 | 157 | 12,8 | 12 | 1,0 |
Разом | 1223 | 100,0 | 364 | 29,7 | 77 | 6,3 | 701 | 57,3 | 81 | 6,7 |
чать, що в той час як із 493 пацієнтів ендоскопічно виявлено РШ у 437 (88,6%) хворих, цитологічне підтвердження отримано у 67,4%, а гістологічне — у 75,5%.
Рисунок. Порівняльна характеристика ендоскопічних діагнозів (1), цитологічних (2) та гістологічних висновків (3)
ВИСНОВКИ
Покладатися лише на ендоскопічний метод у діагностиці РШ досить ризиковано. В усіх випадках слід обов’язково користуватися цитоморфологічним методом, який суттєво сприяє уточненню діагнозу з подальшим адекватним лікуванням.
Зіставлення ендоскопічного, цитологічного і гістологічного методів дослідження свідчить про досить високу ефективність цитоморфологічного дослідження в діагностиці РШ.
ЛІТЕРАТУРА
Авдалян АМ, Климачев ВВ, Лазарев АФ. Микроспектрофотометрические дифференциально-диагностические критерии оценки дисплазии слизистой оболочки и неинвазивной карциномы желудка. Вопр Онкол 2005; 51 (4): 450–4.
Берко НМ, Штода ЛА, Гуркова ВИ и др. Диагностика опухолей желудка. Х з’їзд онкологів України 2001: 94.
Богданов БА, Бондарь МВ, Лисаченко ИВ и др. Вопросы диагностики и тактики хирургического лечения ложноположительного рака желудка. Х з’їзд онкологів України 2001: 94–5.
Болгова ЛС. Цитологічні дослідження в ранній діагностиці
Рак в Україні, 2007–2008. Захворюваність, смертність, показники діяльності онкологічної служби. Бюл нац канцерреєстру України. Київ, 2008; 9: 16.
Романчук ВР, Гончар ВГ, Семенів ПМ. Медикосоціальний багатофакторний аналіз стану діагностики і лікування раку шлунка в Івано-Франківській області за 20 років. Х з’їзд онкологів України 2001: 23–4.
Самсонов ВА. Опухоли и опухолеподобные образования желудка. Москва: Медицина, 1989. 240 с.
Cтепанов ЮМ, Гриценко ИИ, Степанова ЖВ и др. Предраковый потенциал инфекции Helicobacter pylori. Х з’їзд онкологів України 2001: 131–2.
Успенская МН, Калиновский ВП, Ткаченко ЕИ и др. Инфекция Helicobacter pylori в свете современных представлений о гастроканцерогенезе и пепсин-пепсиноген-образующей функции желудка. Вопр Онкол 2005; 51 (1): 533–9.
Філіппов ОЮ, Березницький ЯС, Шевченко БФ та ін. Питання ранньої діагностики і хірургічного лікування раку органів травлення. Х з’їзд онкологів України 2001: 134.
Цитологическая классификация опухолей (кроме опухолей женского полового тракта). ВОЗ: Женева, 1982. 58 с.
Шиян ДМ, Михаськів ІМ, Довганик ОД та ін. Фактори ризику захворювання на рак шлунку. Х з’їзд онкологів України 2001: 140.
онкологічних захворювань Лаб діагност 2003; (4): 69–72.
Бондарь ГВ, Думанский ЮВ, Попович АЮ и др. Рак желудка: профилактика, диагностика и лечение на современном этапе. Онкология 2006; 8 (2): 171–5.
Ефетов ВМ. Рак желудка. Лікування діагност 2003; (9): 30–5.
Клименков АА, Патюшко ЮИ, Губина ГИ. Опухоли желудка. Москва: Медицина, 1998. 255 с.
Клюкина ЛБ. Характеристика цитограмм при дисплазии эпителия слизистой оболочки желудка. Лаб дело 1991; (1): 36–8.
Кузнєцова ЛИ, Анохин ВИ, Марченко СА и др. Ретроспективная оценка результатов специального лечения больных раком желудка. Х з’їзд онкологів України 2001: 116.
Без коментарів » Додати коментар