ПОРІВНЯЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РЕЗУЛЬТАТІВ ЕНДОСКОПІЧНОГО І ЦИТОМОРФОЛОГІЧНОГО МЕТОДІВ У ДІАГНОСТИЦІ РАКУ ШЛУНКА ЗА ДАНИМИ ІВАНО- ФРАНКІВСЬКОГО ОКОД ЗА 10 РОКІВ

Серед злоякісних новоутворень різної локалізації одне із перших рангових місць у структурі захворюваності в Україні посідає рак шлунка (РШ) [3, 6, 9, 10]. Питання ранньої діагностики РШ займає важливе місце в дослідженнях онкологів [5, 8, 11, 13, 15, 17]. На-

дається [9, 12, 14] важливе значення факторам ризику розвитку РШ, серед яких виділяють ті захворювання, які супроводжуються дисплазією епітелію. На думку авторів [1], дисплазія епітелію шлунка ІІІ ступеня є передпухлинним процесом, який не здатний до регресу, і на відміну від дисплазій легкого і помірного ступеня, є однією з ранніх форм РШ, яка потребує оперативного лікування. Основними об’єктивними методами діагностики різноманітних патологічних процесів у слизовій оболонці стінки шлунка є ендоскопічні, цитоморфологічні та рентгенологічні [2, 4, 5, 8].

Мета дослідження — зіставлення результатів ендоскопічного і цитологічного методів у діагностиці РШ та порівняння даних цитологічних і патогістологічних досліджень.

Вивчений матеріал від 1516 пацієнтів з підозрою на РШ (293) і діагностованим РШ (1223) віком від 20 до 70 років і старше; чоловіків — 1169, жінок — 347.

В ендоскопічному кабінеті Обласного клінічного онкологічного диспансеру за допомогою фіброгастроскопії забирали матеріал зі слизової оболонки шлунка (1–3 ділянки), готували мазки, які направляли в цитологічний відділ клініко-діагностичної лабораторії. Мазки забарвлювали за методом Паппенгей-

ма, цитологічну оцінку проводили згідно з Цитологічною класифікацією пухлин [16]. Для гістологічного дослідження шматочки тканини фіксували у нейтральному 10% формаліні, заливали в парафін, готували мікротомні зрізи (5–7 мкм товщиною), забарвлювали гематоксиліном-еозином (433 випадки).

При ендоскопічному дослідженні у 293 випадках встановлено діагноз «підозра на рак шлунка» (табл. 1). При їх цитологічному дослідженні діагностовано РШ у 48 (16,4%) випадках у вікових групах 40–49; 50–59; 60–69 і 70 років і старше. Доброякісний процес виявлено у 206 (70,4%) випадках. Неінформативними були 10 (3,4%) мазків.

РШ ендоскопічно діагностовано у 1223 осіб, із них найменшу кількість випадків ураження РШ виявлено у 11 осіб віком 20–29 років, найбільшу (766) — віком 60–69 та 70 років і старше (табл. 2). У 364 (29,7%) випадках цитологічно зміни покривноямкового епітелію характеризувалися як доброякісні; у 77 (6,3%) випадках зроблено цитологічний висновок «підозра на РШ». Діагноз РШ цитологічно і ендоскопічно підтверджено у 701 (57,32%) випадку. Неінформативні мазки становили 6,7%.

У кожній віковій групі виявлено злоякісні ураження шлунка, кількість яких збільшувалася з віком до 69 років, а в групі 70 років і старше значно зменшилась, що відповідає даним інших авторів [7, 12]. Проведено зіставлення ендоскопічних діагнозів, цитологічних і гістологічних висновків (рисунок), які свід-

Таблиця 1

Порівняльна характеристика випадків підозри на РШ за результатами ендоскопічних і цитоморфологічних досліджень

Порівняльна характеристика ендоскопічних і цитологічних досліджень при ендоскопічному діагнозі РШ

Таблиця 2

чать, що в той час як із 493 пацієнтів ендоскопічно виявлено РШ у 437 (88,6%) хворих, цитологічне підтвердження отримано у 67,4%, а гістологічне — у 75,5%.

Рисунок. Порівняльна характеристика ендоскопічних діагнозів (1), цитологічних (2) та гістологічних висновків (3)

ВИСНОВКИ

1. Покладатися лише на ендоскопічний метод у діагностиці РШ досить ризиковано. В усіх випадках слід обов’язково користуватися цитоморфологічним методом, який суттєво сприяє уточненню діагнозу з подальшим адекватним лікуванням.

2. Зіставлення ендоскопічного, цитологічного і гістологічного методів дослідження свідчить про досить високу ефективність цитоморфологічного дослідження в діагностиці РШ.

ЛІТЕРАТУРА

1. Авдалян АМ, Климачев ВВ, Лазарев АФ. Микроспектрофотометрические дифференциально-диагностические критерии оценки дисплазии слизистой оболочки и неинвазивной карциномы желудка. Вопр Онкол 2005; 51 (4): 450–4.

2. Берко НМ, Штода ЛА, Гуркова ВИ и др. Диагностика опухолей желудка. Х з’їзд онкологів України 2001: 94.

3. Богданов БА, Бондарь МВ, Лисаченко ИВ и др. Вопросы диагностики и тактики хирургического лечения ложноположительного рака желудка. Х з’їзд онкологів України 2001: 94–5.

4. Болгова ЛС. Цитологічні дослідження в ранній діагностиці

1. Рак в Україні, 2007–2008. Захворюваність, смертність, показники діяльності онкологічної служби. Бюл нац канцерреєстру України. Київ, 2008; 9: 16.

2. Романчук ВР, Гончар ВГ, Семенів ПМ. Медикосоціальний багатофакторний аналіз стану діагностики і лікування раку шлунка в Івано-Франківській області за 20 років. Х з’їзд онкологів України 2001: 23–4.

3. Самсонов ВА. Опухоли и опухолеподобные образования желудка. Москва: Медицина, 1989. 240 с.

4. Cтепанов ЮМ, Гриценко ИИ, Степанова ЖВ и др. Предраковый потенциал инфекции Helicobacter pylori. Х з’їзд онкологів України 2001: 131–2.

5. Успенская МН, Калиновский ВП, Ткаченко ЕИ и др. Инфекция Helicobacter pylori в свете современных представлений о гастроканцерогенезе и пепсин-пепсиноген-образующей функции желудка. Вопр Онкол 2005; 51 (1): 533–9.

6. Філіппов ОЮ, Березницький ЯС, Шевченко БФ та ін. Питання ранньої діагностики і хірургічного лікування раку органів травлення. Х з’їзд онкологів України 2001: 134.

7. Цитологическая классификация опухолей (кроме опухолей женского полового тракта). ВОЗ: Женева, 1982. 58 с.

8. Шиян ДМ, Михаськів ІМ, Довганик ОД та ін. Фактори ризику захворювання на рак шлунку. Х з’їзд онкологів України 2001: 140.

   онкологічних захворювань Лаб діагност 2003; (4): 69–72.

   1. Бондарь ГВ, Думанский ЮВ, Попович АЮ и др. Рак желудка: профилактика, диагностика и лечение на современном этапе. Онкология 2006; 8 (2): 171–5.

   2. Ефетов ВМ. Рак желудка. Лікування діагност 2003; (9): 30–5.

   3. Клименков АА, Патюшко ЮИ, Губина ГИ. Опухоли желудка. Москва: Медицина, 1998. 255 с.

   4. Клюкина ЛБ. Характеристика цитограмм при дисплазии эпителия слизистой оболочки желудка. Лаб дело 1991; (1): 36–8.

   5. Кузнєцова ЛИ, Анохин ВИ, Марченко СА и др. Ретроспективная оценка результатов специального лечения больных раком желудка. Х з’їзд онкологів України 2001: 116.