ОЦІНКА ОБ’ЄКТІВ ПРАВА ІНТЕЛЕКТУАЛЬНОЇ ВЛАСНОСТІ В МЕДИКО-БІОЛОГІЧНІЙ ГАЛУЗІ ЯК ЕТАП ЇХ КОМЕРЦІАЛІЗАЦІЇ

DOI: 10.32471/oncology.2663-7928.t-24-2-2022-g.10540

На сьогодні боротьба з онкологічними захворюваннями є однією з найважливіших медико-соціальних проблем. Стійке зростання показників захворюваності на злоякісні новоутворення найбільш розповсюджених локалізацій, складнощі ранньої і диференційної діагностики, значна вартість лікування, високий рівень летальності потребують від науковців зусиль щодо створення нових наукоємних технологій та науково-технічних розробок (НТР) як результату виконання дослідницьких проєктів. Комерціалізація, тобто процес трансформації результатів науково-дослідних робіт (НДР) та НТР в медико-біологічній галузі, зокрема в онкології, які мають високий інноваційний потенціал, правову захищеність, ринкову актуальність, у товари та послуги з метою отримання доходу чи досягнення інших факторів успіху сприяє ефективному функціонуванню системи охорони здоров’я, покращенню профілактики, діагностики раку, лікуванню та реабілітації хворих онкологічного профілю.

Найважливішою ресурсною базою для формування патентно-ліцензійної стратегії наукової установи (НУ) та провадження комерційної діяльності є об’єкти права інтелектуальної власності (ОПІВ). ОПІВ у біомедичній галузі — це ноу-хау, патенти (на винахід, корисну модель), авторські свідоцтва, промислові зразки, знаки для товарів та послуг отримані за результатами виконання НДР. ОПІВ, отримані на нові медичні знання та інноваційні наукові медико-біологічні розробки, є комерційно привабливими для учасників національних та світового ринків медичних та фармацевтичних технологій. Система етапів інноваційного процесу [1] передбачає здійснення комплексу організаційно-економічних заходів, метою яких є отримання прибутку та/або іншої ринкової користі від впровадження або продажу технологій на будь-якому з його етапів. Управління інтелектуальною власністю (ІВ), а саме: використання у подальшій власній науковій діяльності, купівля-продаж ліцензій, укладання договорів на передачу ноу-хау, створення стартапу, передавання прав на ОПІВ до статутного фонду господарчих товариств і підприємств, укладання договорів про спільну діяльність, визначення збитків внаслідок недобросовісної конкуренції, розробка бізнес-плану з метою залучення інвестицій — усе це потребує її експертної оцінки [2, 3].

Оцінка ОПІВ — це процес визначення вартості, ретельний аналіз, який включає інформацію про сам об’єкт оцінки, про ринок у цілому, зокрема в розрізі певного сегмента, виконання розрахунків, заснованих на одночасному обліку багатьох кількісних і якісних факторів соціально-політичного, економічного і технічного характеру [4].

Отже, встановлення обґрунтованої оцінки ОПІВ є найважливішим етапом комерціалізації, що здійснюється з урахуванням мети оцінки (бухгалтерський облік чи ринкова вартість), різноманітності видів ОПІВ (патент на винахід, на корисну модель, промисловий зразок тощо), застосовуваних підходів (дохідний, витратний, порівняльний). При цьому під час проведення оцінювання ОПІВ у біомедичній галузі інколи виникають складнощі, пов’язані з процесом опрацювання патентної заявки, початковою невизначеністю щодо комерційного успіху розробки та щодо юридичних викликів, які можуть виникати як на стадії заявки, так і під час подальшої реалізації прав.

У реаліях сучасної України, в умовах несформованості вітчизняного ринку ІВ, компетентність у питаннях вартості прав на ОПІВ обґрунтовує прийняття управлінських рішень стосовно ОПІВ на етапах створення, правової охорони, комерціалізації. Прийняті на баланс НУ ОПІВ набувають статусу нематеріальних активів, для яких неможливо розробити універсальну методику оцінки та використати традиційні підходи до оцінювання внаслідок неоднорідності їх складу, характеру використання у процесі виробництва, різного ступеня впливу на фінансовий стан установи [5–7].

Мета: обґрунтувати використання витратного підходу до оцінки майнових прав інтелектуальної власності в медико-біологічній галузі як фактора стратегії комерціалізації на прикладі НТР Інституту експериментальної патології, онкології і радіобіо­логії ім. Р.Є. Кавецького НАН України (ІЕПОР).

Методичні основи оцінки ОПІВ базувалися на застосуванні витратного підходу з використанням таких методів, як: фактичні витрати, заміщення, відновлення і дисконтування грошових потоків.

У світовій практиці оцінки майнових прав на ОПІВ та згідно з Національним стандартом оцінки № 4 [8] існують три класичні підходи до визначення ринкової вартості: дохідний підхід, порівняльний підхід, витратний підхід.

Дохідний підхід базується на врахуванні принципів найбільш ефективного використання об’єкта оцінки та очікування доходів від цього використання, у тому числі від його можливого перепродажу. Методи дохідного підходу застосовуються у разі, якщо можливо визначити розмір доходу, що отримує або може отримувати НУ, якій належать майнові права на ОПІВ [3, 9].

Суть ринкового (порівняльного) підходу полягає в тому, що вартість майнових прав на ОПІВ визначається шляхом зіставлення цін недавно проданих подібних об’єктів. Необхідною умовою застосування ринкового підходу є ринок, що ефективно працює, і доступ до репрезентативної бази даних про продаж аналогічних ОПІВ. За наявності достатньої кількості об’єктивної інформації про недавній продаж подібних об’єктів ринковий підхід дозволяє одержати результат, що максимально відображає ставлення ринку до об’єкта оцінки [10, 11].

Витратний підхід передбачає встановлення реальної вартості ОПІВ. Він базується на визначенні затрат на відтворення початкової вартості ОПІВ у складі нематеріальних активів НУ з урахуванням його наступних удосконалень або заміни з визначенням режимів амортизації на період подальшого використання. Як правило, витратні методи оцінювання використовуються на початкових етапах життєвого циклу ОПІВ медико-біологічної галузі. Вартість майнових прав на ОПІВ, визначена методом початкових витрат, базується на фактично здійснених витратах, одержаних з бухгалтерської звітності НУ за кілька останніх років [12, 13].

Проведені нами аналітико-синтетичні дослідження свідчать, що оцінка ОПІВ в НУ України здійснюється з використанням різних методичних підходів, конкретний вибір яких зумовлений насамперед: видом ОПІВ (винахід, товарний знак, корисна модель, промисловий зразок, ноу-хау, гудвіл тощо); метою вартісної оцінки (аудит нематеріальних активів в НУ, комерціалізація ОПІВ, участь в уставному капіталі, відшкодування збитків у разі порушення виключних прав тощо); вимогами до кінцевого результату (оціночні розрахунки, рейтингова оцінка, оцінка високої точності тощо); наявністю вихідної інформації (доступність всіх видів інформації, часткова доступність, наявність і повна недоступність, обмеженість вихідних даних тощо).

В ІЕПОР здійснено ряд перспективних наукових інноваційних розробок, на прикладі яких продемонструємо застосування витратного методу оцінювання ОПІВ у медико-біологічній галузі, зокрема, розглянемо винахід № 112490 «Протипухлинний феромагнітний нанокомпозит» від 12.09.2016 р., а також корисну модель № 143403 «Спосіб профілактики рецидивування злоякісних пухлин кісток тазу та нижніх кінцівок після кістково-замісної хірургії у хворих з поліморбідністю» від 27.07.2020 р.

Визначимо вартість майнових прав винаходу «Проти­пухлинний феромагнітний нанокомпозит» з використанням витратного підходу, який, відповідно [2], передбачає такі основні процедури: визначення суми витрат на створення нового об’єкта, аналогічного об’єкту оцінки; визначення величини зносу об’єкта оцінки щодо нового аналогічного об’єкта; розрахунок вартості об’єкта оцінки шляхом віднімання від суми витрат на створення нового об’єкта, аналогічного об’єкту оцінки, величини зносу об’єкта оцінки.

Отже, об’єкт оцінки — винахід «Протипухлинний феромагнітний нанокомпозит». Характеристика об’єкту оцінки: нормативний строк дії охоронного документа — 20 років, дата виникнення права — 28.04.2015 р., патент отримано — 12.09.2016 р., власник ОПІВ — ІЕПОР.

Оцінка вартості майнових прав на винахід визначається за формулою (1) [2]:

де: В_МП — вартість майнових прав;

К_мз — коефіцієнт морального зносу;

К_нз — коефіцієнт технічної та наукової значущості ОПІВ;

З_i –витрати на створення, маркетингові дослідження, правову охорону ОПІВ в i-му році (i = 1, 2,… Т_н);

r_i — ставка дисконту в i-му році (може бути, що r_i = const);

К_і — коефіцієнт, що враховує рівень інфляції в i-му році, порівняно з датою оцінки (визначають за довідковими даними).

Коефіцієнт морального зносу розраховується за формулою (2):

де: Т_ф — фактичний строк дії (використання) ОПІВ;

Т_н — нормативний строк дії охоронного документа (від дати подання заявки).

Розрахунок коефіцієнта морального зносу виглядає наступним чином:

Т_ф = 6 років, Т_н — 20 років. Врахувавши фактичний строк дії ОПІВ та нормативний строк дії охоронного документа, визначаємо, що

Коефіцієнт технічної та наукової значущості для ОПІВ розраховується за формулою

К_НЗ = 1,43^К1+К2+К3 (3),

де: К₁ — коефіцієнт досягнутого результату, тобто К₁ = К’₁ · 1,58;

К₂ — коефіцієнт тяжкості вирішення технічного завдання, тобто К₂ = К’₂ · 1,45;

К₃ — коефіцієнт новизни, тобто К₃ = К’₃ · 2,37 [14].

Розрахунок коефіцієнтів К₁, К₂, К₃ виглядає так: К’₁ = 0,8 — отримання нової продукції (технологічного процесу), що має високі основні технічні характеристики серед відомих аналогічних видів; К’₂ = 1,25 — завдання вирішено за допомогою конструктивного виконання технологічних процесів і рецептур особливої складності, які належать до нових розділів науки; К’₃ = 0,6 — завдання вирішено за допомогою винаходу, що має прототип з меншою кількістю суттєвих ознак, які співпадають

К₁ = 0,8 · 1,58 = 1,26

К₂ = 1,25 · 1,45 = 1,81

К₃ = 0,6 · 2,37 = 1,42

Розраховуємо К_НЗ = 1,43^{1,26+1,81+1,42} = 5

Коефіцієнт, який враховує рівень інфляції К_і = 100,2%, ставка дисконту r_i = 20,5% [15–17].

Витрати на створення, маркетингові дослідження та правову охорону ОПІВ З_i = 63309. Розрахувавши всі вищезазначені коефіцієнти, підставимо їх у формулу (1) і визначимо В_МП = 3 080 532 грн, тобто, поточна вартість витрат, пов’язаних зі створенням (розроб­ленням) на дату оцінки майнових прав ІВ, які оцінюються, приведенням ОПІВ у стан, що забезпечує його найбільш ефективне використання, з урахуванням витрат на правову охорону, маркетингові дослідження, проведення НДР тощо, становить 3 080 532 грн.

З метою зарахування на баланс ІЕПОР ОПІВ (патенту на корисну модель № 143403 «Спосіб профілактики рецидивування злоякісних пухлин кісток тазу та нижніх кінцівок після кістково-замісної хірургії у хворих з поліморбідністю») розраховуємо вартість ОПІВ за витратним підходом (таблиця) із застосуванням методу прямого відтворення, що передбачає визначення залишкової вартості відтворення майнових прав ІВ [2].

Основні принципи розрахунку полягають у застосуванні методу прямого відтворення шляхом визначення залишкової вартості відтворення майнових прав ІВ. Вартість відтворення визначена на підставі фактичних витрат на розроблення корисної моделі. Згідно з даними, витрати на створення та правову охорону корисної моделі становили 16154 грн. Загальний строк корисного використання — 10 років, патент № 143403 «Спосіб профілактики рецидивування злоякісних пухлин кісток тазу та нижніх кінцівок після кістково-замісної хірургії у хворих з полі­морбідністю» отримано 27.07.2020 р.

Поточна вартість витрат знижується на величину знецінення майнових прав ІВ, яка розрахована методом строку життя. Таким чином, вартість патенту № 143403 «Спосіб профілактики рецидивування злоякісних пухлин кісток тазу та нижніх кінцівок після кістково-замісної хірургії у хворих з поліморбідністю», визначена витратним підходом, становить 13 893 грн.

Об’єктивна оцінка представлених ОПІВ, проведена із застосуванням витратного методу, фактично може слугувати підставою для прийняття об’єктивних управлінських рішень щодо вибору стратегії їх комерціалізації. Найбільш пріоритетними та комерційно обґрунтованими формами можуть бути — використання у власному виробництві, ліцензування та створення стартапів. Використання ОПІВ у власному виробництві і самостійний продаж кінцевого запатентованого продукту відносять до класичної форми комерціалізації ОПІВ, що здатна генерувати максимальний прибуток, оскільки всі майнові права на розробку належать НУ і створюють монопольне становище на ринку на період патентної охорони ОПІВ. Створення стартапу з подальшим розміщенням акцій на фондовій біржі за перспективою прибутковості може претендувати на друге місце. Наступним за прибутковістю йде продаж ліцензій на ОПІВ представникам промисловості. Серед додаткових можливостей — продаж прав на ОПІВ, також існує можливість залучення технологічних брокерів, які займаються пошуком і комерціалізацією перспективних ОПІВ НУ [18].

ВИСНОВКИ

На прикладах конкретних НТР ІЕПОР — патенту України на винахід «Протипухлинний феромагнітний нанокомпозит» та патенту України на корисну модель «Спосіб профілактики рецидивування злоякісних пухлин кісток тазу та нижніх кінцівок після кістково-замісної хірургії у хворих з поліморбідністю» — продемонстровано актуальність застосування витратного підходу для оцінювання майнових прав на різні види ОПІВ у біомедичній галузі.

Показано ефективність витратного підходу для визначення вартості майнових прав на винахід з урахуванням коефіцієнтів морального зносу та наукової значущості та отриманням поточної вартості витрат, пов’язаних зі створенням (розробленням) інтелектуальної власності на дату оцінки майнових прав. Оцінювання здійснювали приведенням ОПІВ у стан, що забезпечує його найбільш ефективне використання, з урахуванням витрат на правову охорону, маркетингові дослідження, проведення НДР тощо.

З метою зарахування корисної моделі на баланс ІЕПОР визначено, що поточна вартість витрат знижується на величину знецінення майнових прав інтелектуальної власності, яка розрахована методом строку життя.

Отримані результати можуть бути інформаційною підтримкою для прийняття обґрунтованих управлінських рішень під час вироблення патентно-ліцензійної стратегії та комерціалізації об’єктів права інтелектуальної власності у НУ.

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

1. Onishchenko VO, Komelina AA. Modern foundations for the commercialization of innovative technologies. Economy and the region 2015; 4 (53): 3–9 (in Ukrainian).
2. Orlyuk OP, Butnik-Siverskiy OB, Androschuk GO, et al. Theoretical and methodological principles of intellectual property value assessment: monograph. K.: Scientific Research Institute of the National Academy of Sciences of Ukraine, 2010. 475 p. (in Ukrainian).
3. Butnik-Siverskiy O. Theoretical and methodical problems of the development of the valuation of intellectual property rights. Theory and Practice of Intellectual Property 2020; 2: 55–70 (in Ukrainian). doi: https://doi.org/10.33731/22020.208278
4. Butnik-Siverskiy O. Methodology for estimating the value of intellectual property rights and practical aspects of its application: monograph. K.: Interservis 2020. 344 р. (in Ukrainian).
5. Kapitsa Y, Malchevskiy I, Aralova N. Intellectual property valuation in the research organisation. Visnyk of the National Academy of Sciences of Ukraine 2002; 7: 12–19 (in Ukrainian).
6. Chukhray NI, Stegnytskyi AV. Integrated assessment of scientific and technical development at early stages of innovative process. Marketing and management of innovations 2015; 1: 11–13 (in Ukrainian).
7. Chugrii NA. The role of intangible assets in the capitalization of the value of enterprises: foreign experience and domestic realities. Problems of the systemic approach in economics 2018; 5 (67): 204−210. doi: https://doi.org/10.32782/2520-2200/2018-5-34 (in Ukrainian).
8. Natsionalnyi standart № 4 «Otsinka mainovykh prav intelektualnoi vlasnosti»: Postanova Kabinetu Ministriv Ukrainy vid 03.10.2007. № 1185. URL: http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/1185-2007-п (in Ukrainian).
9. Abdikeev NM. Valuation of intellectual capital and intangible assets created based on innovative products and intellectual property. In Proc. Int. conf. on creativity and innovation, 2018: 557–69.
10. Korenyuk PI, Usikova EN. Shaping market approaches to intellectual property in the context of innovation. The Bulletin of the Kharkiv national agricultural university of VV Dokuchaeva 2019; 1: 3–12. doi: 10.31359/2312-3427-2019-4-1-3 (in Ukrainian).
11. ISO/IEC/IEEE 31320-1:2012. Information technology — Modeling Languages — Part 1: Syntax and Semantics for IDEF0. URL: https://www.iso.org/obp/ui/#iso:std:iso-iec-ieee:31320:-1:ed-1:v1:en
12. Timaniuk VM. Vstanovlennia obgruntovanoi otsinky obiektiv intelektualnoi vlasnosti u farmatsii. Visnyk NTU «KhPI». Seriia: Tekhnichnyi prohres i efektyvnist vyrobnytstva 2013; 66 (1039): 66–706 (in Ukrainian).
13. Kutsyk PO, Drohobytskyi IM, Plysa ZP. Oblikova kontseptsiia upravlinnia vartistiu nematerialnykh aktyviv pidpryiemstva: monohrafiia. Lviv: Rastr-7, 2016. 268 p. (in Ukrainian).
14. Karpova NN, Pochernin IG. Economic and mathematical models in the assessment of intellectual property. Voprosy otsenki 2000; (3): 2–18 (in Russian).
15. Statistical Service of the European. URL: http://ec.europa.eu/eurostat
16. The World bank. URL: http://www.worldbank.org/
17. State Fiscal Service of Ukraine. URL: https://mof.gov.ua/uk/state-fiscal-service-state-fiscal-service
18. Keller GN. Guide on intellectual property commercialization. report prepared for the project on innovation and technology transfer support structure for national institutions (CDIP/3/INF/2). URL: https://dacatalogue.wipo.int/projects/DA_10_03

Адреса для листування:
П’ятчаніна Т.В.
03022, Київ, вул. Васильківська, 45
Інститут експериментальної патології,онкології і радіобіології iм. Р.Є. Кавецького НАН України
E-mail: tanya_pyatchanina@ukr.net

Одержано: 20.07.2022